Лізинг

Лізинг (англ. leasing) – особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення на підставі відповідного договору між орендодавцем (лессор) і орендарем (лізер). Об’єктами лізингу найчастіше є машини, обладнання, транспортні засоби, споруди виробничого призначення. При лізингу орендодавець зобов’язується надати на певний строк рухоме і нерухоме майно за узгоджену орендну плату разом з ризиком, пов’язаним з правом володіння. Розрізняють фінансовий і оперативний вид Л. При фінансовому Л. після закінчення строку договору

і виплати відповідних платежів лізингоодержувач має право викупити обладнання за заздалегідь обумовленою його вартістю. Цей вид Л. можна розглядати як особливий вид кредиту. При оперативному Л, орендні платежі не йдуть у залік майбутньої покупки. Лізингові відносини, започатковані в 50-ті роки у США, на сьогоднішній день одержали широке застосування і набули міжнародного характеру. Поглиблення науково-виробничої інтеграції, створення спільних підприємств посилює значення Л., а впорядкування між державами правових, податкових і валютних відносин, їх уніфікація зробили Л. більш доступним. Обсяг операцій
лізингових компаній Європейського співтовариства у 1987 р. становив 58,5 млрд. доларів. Питома вага Л. у промислових інвестиціях окремих європейських країн досягла 15-18%. У західноєвропейських країнах близько 70% обсягу Л. рухомого майна припадає на машини, обладнання і транспортні засоби. У США частка Л. в загальних капіталовкладеннях досягла 28%. В Японії щорічне зростання кількості лізингових контрактів становить 25-30%. Загальна сума експортних лізингових операцій країн з розвинутою економікою оцінюється щороку в 20 млрд. дол. Розширення Л. пояснюється взаємовигодою орендатора і орендодавця порівняно з традиційними формами оплати інвестицій і реалізації продукції. Орендатор одержує можливість використовувати дорогоцінну техніку власника засобів виробництва, не витрачаючи спочатку великих коштів. Л. дає можливість орендатору сплачувати лізингові платежі з прибутку, одержаного від експлуатації орендованого майна, які, як правило, не підлягають оподаткуванню. Л. допускає здійснення орендних платежів сировиною або продукцією, добутою чи виробленою орендованим обладнанням. Ця форма розрахунків особливо важлива для країн, в яких дефіцит вільноконвертованої валюти. Л. дає певні переваги орендодавцеві, який має можливість користуватись кредитом, розширити ринок збуту продукції всередині країни і за рубежем, реалізація якої за інших умов була б невигідною або просто неможливою. Л. зменшує ризик втрат на випадок неплатоспроможності клієнта. Орендодавець розширює коло замовників за рахунок залучення клієнтів з інших сегментів ринку, збільшує сукупну виручку, тому що лізинговий контракт звичайно супроводжується різними послугами, пов’язаний з технічним обслуговуванням і підготовкою кадрів. Л. дає можливість прискорити освоєння нових виробництв, тому що лізингові організації можуть швидко і комплексно задовольняти потреби в унікальних видах техніки, приладів, сировини, необхідних для запуску дослідно-експериментальних установок, нових технологій і виробництв. Отже, Л. об’єктивно пов’язаний не з придбанням права власності, а з правом економічного використання засобів виробництва. Дальший розвиток Л, пов’язаний з потребами науково-технічного прогресу і значними масштабами впроваджувальної діяльності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Лізинг - Економічний словник


Лізинг