Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК

ПРИЙМЕННИК

4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ

Логічні прийменники

Логічні прийменники – це особливий семантичний тип прийменників. З просторовими й темпоральними їх єднає лише семантична ознака контактність – дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності. Саме вона зближує логічні прийменники з темпоральними.

Логічні прийменники виражають такі різновиди логічного зв’язку між явищами: відношення причини, мети, умови, відповідності, невідповідності, допустові відношення. Для реалізації

цих відношень використовується 46 прийменників: в, від, для, з, за, завдяки, на, під, по, при, про, ради, через, задля, заради, попри, внаслідок, всупереч, наперекір, виходячи з, відповідно до, в ім’я, в інтересах, залежно від, зважаючи на, згідно з, з метою, з нагоди, з огляду на, з приводу, на випадок, на (у) знак, на підставі, на предмет, на (у) честь, незалежно від, незважаючи на, у відповідь на, у дусі, у зв’язку з, у разі, у результаті, у розріз з, у розрізі, у світлі, у силу.

Прийменниково-відмінкові форми в межах

логічної семантики співвідносяться з відповідними підрядними частинами складнопідрядних речень, пор.: Він не написав рецензію через брак часу – Він не написав рецензію, тому що бракувало часу; Діти поїхали за кордон для лікування – Діти поїхали за кордон, щоб лікуватися; Незважаючи на дефіцит паперу, монографії опублікували Хоч був дефіцит паперу, монографії опублікували.

Ядро логічних прийменників формують прийменники з причиновими й цільовими функціями. Значення причини передають форми через + зн. в., від (од) + род. в., з + род. в., за + зн. в., за + ор. в., внаслідок+род. в., у результаті + род. в., завдяки + дав. в., у зв’язку з + ор. в., у силу + род. в., з приводу + род. в., з нагоди + род. в., з огляду на + зн. в., зважаючи на + зн. в. Прийменником – домінантою виступає прийменник через, навколо якого групується решта прийменників з різними додатковими семантичними відтінками, зокрема: від + род. в., з + род. в.- відтінок походження явища; за + зн. в.- відтінок відплати або підстави; за + ор. в.- відтінок перешкоди; завдяки+д. ав. в.- причина, що сприяє здійсненню позитивного, негативного або нейтрального наслідку; внаслідок + род. в., у результаті + род,. в.- результативна причина; у зв’язку з + ор. в.- підкреслення взаємозв’язку явищ; у силу + род. в.- обов’язкова причина; з приводу+род. в., з нагоди + род. в. – привід, мотив; з огляду на + зн. в., зважаючи на + зн. в. – врахування або обгрунтування, пор.: “Гірко жилося Тарасові в рідній сім’ї через злидні та недостачі” (Панас Мирний); “Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. Широко, гарно, спокійно” (М. Коцюбинський) ; “Степ мовчав і корчився з болю, а його розпалини з щілини глибшали все й ширшали…” (Б. Лепкий); “Знайомі любили його за тиху і приязну вдачу” (Б. Лепкий); “І більше вона нічого не могла сказати за слізьми” (Б. Грінченко); “Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою” (з газ.); “У полі зору П. Грабовського, в силу його світогляду й симпатій, постійно були культурні надбання села й міста” (О. Дей); “Одні працюють, а інші, зважаючи на обідню годину, повиганяли своїх роботів з каналу, вишикували їх в ряд понад валом, і ножі їхні тепер зблискують, як один ніж” (О. Гончар).

Відношення мети виражають форми для + род. в., на+ зн. в., з метою + род. в., під+зн. в., по + зн. в., за + ор. в,, задля + род. в., ради + род. в., заради + род. в., на предмет + род. в., в ім’я + род. в., в інтересах + род. в., б + зн в., про + зн. в. За семантичними особливостями вони об’єднуються в дві підгрупи: і) прийменники, що виражають відношення власне мети: для, на, з метою, на предмет, під, по, за, в, про, напр.: “Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди” (В. Симоненко); “У цій хустці, давній, ще бабиній, береженій ще на дні скрині як найдорожчий скарб, що кожної осені перекладався горіховим листям від молі та задля пахощів, Катря була схожа на гарненьке ображене дитя з великими очима, повними дорослого смутку” (Гр. Тютюнник); “Хлопець майже щодня буває у лісі: то гіллячко збирає, то шишки, то глицю гребе на топливо, про зиму…” (Г. Тютюнник); “У минулому році з метою поліпшення використання устаткування продовжувався перехід підприємств на багатозмінний режим роботи” (з газ.); 2) прийменники, що передають відтінок присвяти, пожертви: задля, ради, заради, в ім’я, в інтересах, напр.: “Інтереси роти, честь роти стали його особистими інтересами. Вольовий, пронозуватий, бідовий, він міг піти на що завгодно ради свого підрозділу” (О. Гончар); “…Слава тобі! Слава твоєму хлібові, винограду й вину, слава приходу й відходу весни, осені, дням і ночам, росі вечірній і вранішній росі, любові й праці, й дорогоцінній крові, пролитій в ім’я волі й братерства народів, в ім’я осягнення найголовнішої таємниці життя на тобі – таємниці нашої людської спільності. Ми твої діти, ми твоя міра: ти прекрасна!” (О. Довженко).

Основним засобом вираження мети є прийменник для, що має кілька стильових еквівалентів, зокрема: з метою (науковий стиль), на предмет (діловий стиль): “У перекладі з французької означає вивчати, студіювати. В образотворчому мистецтві – це твори, виконані з метою поглибленого, деталізованого вивчення натури” (журн.); “…зайшов до голови в кімнату на предмет роз’яснення деяких питань, що самого комірника непокоїли” (Остап Вишня).

На вираженні значення недиференційованої зумовленості, нерозчленованої мотивації, що розвинулося в межах при чиново-цільових відношень, спеціалізуються похідні прийменники на (у) честь, на (у) знак, у відповідь на, напр.: “Кобзарі користувалися пошаною серед козацтва й взагалі серед українських народних мас. На честь цих мужніх, талановитих, самовідданих патріотів Тарас Шевченко назвав свою поетичну збірку – “Кобзар” (журн.); “Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба, а воно, холодне та темне, байдужо блимало зірочками у відповідь на ті гарячі питання бідного наймита” (М. Коцюбинський).

Форми допустового значення утворюють прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір, при, незалежно від, проте основним засобом вираження цього значення виступає прийменник незважаючи на, нацр.: “Незважаючи на багатовікову належність галицької і закарпатської частин Бойківщини до різних державних утворень, народне звичаєве право відзначається тут однотипністю норм та інститутів” (Бойківщина); “Тут, на цій землі, виростала і колосилась наша сила, зводилась, наперекір усім вітрам і грозам, наша гілляста крона” (І. Цюпа); “І все ж хай буде благословенною єдина битва під вічним небом – битва за урожай! І ми її попри всі труднощі не маємо права програти” (з газ.).

Групу прийменників відповідності формують вторинні, порівняно молоді, прийменники відповідно до, з, виходячи з, залежно від, у світлі, у дусі, у розрізі з родовим відмінком, згідно з, за з орудним та на із знахідним, напр.: “Атоми в молекулах розміщуються не безладно, вони сполучені один з одним у певній послідовності, відповідно до їхньої валентності” (Органічна хімія); “У світлі сучасних уявлень, які грунтуються на сейсмічних дослідженнях, всередині нашої планети є важке і рідке металеве ядро з твердим суб’ядром…” (журн.); “..спеціалісти агрохімкомплексів почали впритул займатися в розрізі господарств таким показником, як коефіцієнт використання землі” (журн.); “Згідно з класифікацією окремих дослідників сучасні сім’ї на Україні діляться на окремі подружні пари, повні “чисті” сім’ї, що складаються з подружжя та їхніх дітей” (Бойківщина).

Переважна більшість прийменників цієї групи стилістично орієнтована, тому що широко використовується в діловому та офіційно-діловому стилях. Роль домінанти виконують прийменники відповідно до, згідно з.

Значення невідповідності виражає прийменник у розріз з + ор. в., напр.: “Щоб зберегти природність і органічність вислову, щоб ніщо не йшло в розріз з логікою бачення і осмислення свого героя, Олесь Гончар удається до порівнянь. їх не рясно, але вони – в повній згоді з народними законами прекрасного” (журн.).

На підставу для наступного щодо неї наслідку вказує прийменник на підставі, що орієнтований в основному на діловий стиль, напр.: “Результати, одержані під час випробування моделей водяних турбін, дають змогу на підставі законів подібності встановити дані роботи великих турбін на гідростанціях” (журн.).




Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК