Лукас

Лукас (Lucas) Роберт (н. 1937) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії 1995 за “розвиток і застосування гіпотези про раціональні очікування, а також за внесок у макроекономічній аналіз та поглиблене трактування економічної політики”. Використання гіпотези раціональних очікувань означає, що суб’єкти економічної діяльності (домашні господарства, фірми та організації) формують свої очікування щодо майбутнього з урахуванням досвіду минулого, аналізу майбутніх можливостей та повної інформації на основі цінових сигналів

про економічні явища для поглибленого пізнання взаємозв’язку між макроекономічними показниками, передусім зростанням безробіття, і економічною політикою. Концепція раціональних очікувань походить з монетаристської концепції і стверджує, що стабільний темп збільшення грошової маси має враховувати не лише потреби, пов’язані з розширенням виробництва товарів і зростанням доходів, а й очікування суб’єктів господарювання щодо перспектив економічного розвитку, наслідків економічної, зокрема
грошово-кредитної політики держави. Люди, враховуючи досвід “раціональних очікувань” наслідків окремих рішень уряду, змінюють свою першу реакцію у разі здійснення урядом економічної політики, що не виправдала надій суб’єктів господарювання. Проте ця неокласична концепція базується на принципах індивідуалізму, ігнорування соціальних умов життєдіяльності індивідів та їх характеристиці як позбавлених будь-якого альтруїзму та ін. і суперечить практиці. Крім того, ця концепція певною мірою успадкувала постулати загальної економічної рівноваги Л. Вальраса. Використовуючи свою концепцію, Л. на початку 70-х доводив, що крива Філіпса в короткотерміновому періоді має позитивний нахил, у довготерміновому – вона вертикальна (зростання зайнятості не обов’язково призводить до посилення інфляції), тобто змінюється, якщо раціональні очікування суб’єктів господарської діяльності пристосовуються до вищого рівня інфляції. Із зростанням цін збільшення випуску продукції можливе лише на короткий час. Отже, суспільство загалом втрачає від високих темпів інфляції, яка не стимулює ні виробництво, ні зайнятість. Л. при цьому запозичив у монетаристів ідею про “природний рівень безробіття”, використовуючи терміни “природний рівень” цін і “безробіття”. На думку Л., держава не повинна втручатися в бюджетну та валютну системи, оскільки правильно передбачити реакції суб’єктів господарювання на заходи уряду неможливо. Цей висновок, однак, є методологічно і теоретично некоректним, оскільки пояснює недоцільність державного втручання другорядними чинниками. Загалом концепція “раціональних очікувань” не відповідає критеріям “нової класичної макроекономіки”.




Лукас