Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ТЕОРІЯ – напрям заг. теорії соціального управління, що виник на поч. 20-х рр. у амер. емпіричній соціології. Основоположником Л. в. т. вважається Е. Мейо, який, вивчаючи чинники підвищення продуктивності праці, відкрив існування неформальних стосунків та неформального лідерства в малих соціальних групах (хоторнський експеримент). “Людський чинник” відтоді став розглядатися наріжним каменем теорій менеджменту. Людино, за цією теорією, розглядається не тільки як виробник,