Орфографія
М’який знак
М’який знак пишеться:
1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько).
2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий).
3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – еньк-, – оньк-, – есеньк-, – ісіньк-, – юсіньк – (вузький, козацький, поліський; маленький, голівонька, білесенький, свіжісінький, тонюсінький).
4. Після м’якого л перед наступним м’яким приголосним (пальці,
5. У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни (пісень, робітниць, крамниць) та середнього роду на – нн(я), – ц(е) II відміни (бажань, знань, місць, кілець).
6. У дієслівних формах дійсного та наказового способу (ходить, ходять, просить, просять; робиться, сміється; кинь, киньте, стань, станьте, будь, будьте).
7. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменників, то він зберігається й у всіх інших відмінках (редька – редьці, дівчинонька – дівчиноньці; скринька – у скриньці).
М’який знак не пишеться:
1. Після р у кінці складу або
2. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами – ств(о), – ськ(ий) (менший, барабанщик, ключик, тонший, Уманщина, громадянський, селянський).
Але: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити.
3. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні (користю, свято, пісня, радість). Але: різьбяр, тьмяний та похідні від них.
4. Між подовженими м’якими приголосними (життя, рілля, сіллю, знання, ллється, буття).
5. Коли ь не вживається у формі називного відмінка іменників, то його немає й у формах інших відмінків (галка – галці, сторінка – сторінці, балка – балці, Наталка – Наталці, рибалка – рибалці).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)