М’ЯТА ПЕРЦЕВА

М’ЯТА ПЕРЦЕВА – багаторічна трав’яниста рослина із родини глухої кропиви. Вирощується штучно в садах і городах, у здичавілому стані не зустрічається. М. п. вимоглива до родючості грунту й вологості. На бідних грунтах вона дає низькі врожаї, погано зимує. Добрий пізньолітній медонос. Висота рослини 30-100 см. Стебло прямостояче, гіллясте, чотиригранне, густо скрите листям, голе або з рідкими короткими волосками. Листя короткочерешкове, довгасто-яйцеподібні, загострене, із серцеподібною основою й гостропильчастим краєм, темно-зелене зверху і ясно-зелене знизу, іноді черешки й жилки листя мають фіолетове забарвлення. Квітки дрібні, зібрані на верхівках пагонів у напівколотівки, що складають на кінці стебла ціле гроно або колосся. Віночок рожевуватий або блідо-фіолетовий. Цвітіння триває з кінця червня й до вересня. Суцвіття містять ефірні олії. При розтиранні рослина видає сильний ароматний запах. Цукропродуктивність М. п. складає понад 200 кг з 1 га. Мед дає бурштинового кольору. У чистому вигляді одержати його не вдається, найчастіше він знаходиться у вигляді домішки в медах інших рослин, надаючи їм специфічного аромату.

Біла м’ята, названа так через ясно-зелене бадилля й блідий за забарвленням віночок, уважається найкращим сортом. Б. м. не характеризується морозовитривалістю і посухостійкістю. Цей сорт вирізняється раннім цвітінням і

ніжним ароматом.

Чорна м’ята культивується в суворіших кліматичних умовах. Вона має темно-зелене листя й фіолетові пагони. Аромат її набагато слабкіший.

До числа добрих медоносів відносять м’яту кучерявеньку, але вона культивується рідше за М. п.

Для бджільництва важливу роль відіграють також інші види М.: польова, довголиста й інші, які ростуть на луках, на берегах рік, озер, струмків, канав, у вологих лісах.

М. розводиться тільки вегетативно, шляхом висаджування відрізків кореневищ, батогів, стебел у грунт. Під М. відводять ділянки, чисті від бур’янів, з неважким родючим грунтом. Висаджування проводять у вологий грунт напровесні. Відрізки кореневищ розкладають у підготовлені борозенки. Відстань між борозенками 40-50 см, у ряді 10-20 см. Борозенки засипають землею. Насіння М. не зашпаровують у землю, а тільки злегка придавлюють до неї. У посушливі роки рослину поливають. На її розвиток впливають підгодування добривами, але надлишок азоту в них знижує врожай. На одному місці М. росте до 5-6 років.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Синтаксичний розбір речення 5 клас
М’ЯТА ПЕРЦЕВА