Матеріальне виробництво

Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону здоров’я, культуру, мистецтво,

громадське харчування (частково), житлово-комунальне господарство, різні невиробничі види побутового обслуговування, пасажирський транспорт і зв’язок, апарат державного управління, кредитування, систему страхування та ін., не пов’язані з виготовленням матеріально-речових благ (цінностей). Із зростанням продуктивності праці в більшості розвинених країн світу впродовж останніх двох з половиною століть частка М. в. скорочувалася і стала значно меншою, ніж сфера нематеріального виробництва. Зокрема, в сільському господарстві у середині XVII ст., було зайнято близько 80% населення, наприкінці XX ст.
– менше 10%, а в окремих країнах світу – 2-5%. Скорочення сфери М. в. також зумовлено дією закону зростання нематеріальних (соціальних і духовних) потреб, внаслідок чого ця сфера у розвинених країнах світу становить лише бл. 20% (в Україні – приблизно 50%). У сфері М. в. виділяють ті ж складові, як й у виробництві (див. Виробництво), а його розвиток підпорядкований відповідним законам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Матеріальне виробництво - Економічний словник


Матеріальне виробництво