Менеджмент антикризовий

Менеджмент антикризовий – управління кризовими ситуаціями у різних складових економічної системи (підсистемах, елементах, їх взаємозв’язках, а також сферах і галузях економіки) з метою їх вирішення або послаблення. Розрізняють кризи на глобальному, регіональному та національному рівнях з наступною градацією кожного з них. Так, кризи, спричинені процесами глобалізації, потребують відповідних міжнародних механізмів запобігання, послаблення, регулювання та управління ними з боку міжнародних організацій і наднаціональних органів у

взаємодії з національними. Кризовими ситуаціями є також природні та техногенні катастрофи, конфлікти, стихійне лихо, аварія, нестабільна або надзвичайна подія та ін. Кризи як об’єкти М. а. також відбуваються у сфері надбудовчих відносин – соціальні, політичні, правові, національні тощо; спричинені зовнішніми та внутрішніми чинниками; за термінами прийняття антикризових управлінських рішень – стратегічні та поточні; за ознакою всеохопності – системні й несистемні; за можливістю передбачення
– повністю або частково прогнозовані, непередбачувані; за обсягами можливих втрат – незначні, середні, значні та ін. Головне завдання М. а. – розробка та ухвалення ефективних – а оперативних управлінських рішень, які з незначним ризиком за мінімуму додаткових засобів і за невеликих негативних наслідків дають змогу досягти поставлених цілей. Реалізація цього завдання передбачає такі етапи управління кризовими ситуаціями: 1) діагностика та оцінка основних показників кризи; 2) розробка концепції та шляхів подолання кризи (альтернативних версій, планів тощо); 3) реалізації цих заходів під час послаблення та виходу з кризової ситуації; 4) постійний моніторинг зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть ускладнити перебіг кризових ситуацій, зокрема, розробляються спеціальні методики спостережень за станом і змінами об’єкта управління, збір, аналіз, обробка та оцінка інформації про кризову ситуацію.




Менеджмент антикризовий