Менеджмент банківський ❤️ Економічний словник

Менеджмент банківський – комплекс обгрунтованих управлінських рішень і дій, спрямованих на поліпшення діяльності банку (реалізацію його основних функцій) з метою максимізації його прибутку. Йдеться про особливості планування, організації, координації, мотивації, контролю та реалізації банківського капіталу в кредитно-фінансових підприємствах. У комерційному банку управлінські рішення ухвалюються на стратегічному, організаційному, операційному і фінансовому рівнях, які формують системний М. б. Ці рівні М. б. значною мірою збігаються

з основними напрямами такого менеджменту. Стратегічний М. б. Грунтується на принципових засадах і втілюється власниками комерційного банку, які розглядають питання призначення та стратегії банку (від якої залежить вибір напрямів комерційної діяльності, побудова відповідної організаційної структури підприємства, добір партнерів, створення банківської інфраструктури та ін.). Основною метою стратегічного М. б. за сучасних умов є підвищення ринкової вартості банку та довготермінова ефективність його діяльності. На цьому етапі М. б. повинен враховувати вплив зовнішніх факторів, які виступають джерелами

банківських ризиків (див. Кредитний ризик). Крім стратегічних цілей, формулюються проміжні цілі (розширення або скорочення своєї діяльності у певних напрямах, встановлення різних форм контролю за витратами, утримання ринкових позицій та ін.), реалізацію яких здійснює правління банку. Основними напрямами М. б. є банківський маркетинг (див. Маркетинг банківський), управління активами і пасивами, управління рентабельністю банківської діяльності та банківськими ризиками, кадровий менеджмент в межах банку, дивідендна політика. Організаційний М. б. спрямований на створення і підтримку ефективної структури управління, формування висококваліфікованого кадрового потенціалу, створення комунікаційних систем тощо. Зокрема, розподіл праці в банківській діяльності потребує оптимального поєднання централізації і децентралізації в ухваленні рішень, посилення відповідальності менеджерів середньої та нижчої ланок управління. Операційний М. б. – управлінські дії, пов’язані з виконанням пасивних і активних операцій. У даному разі слід впливати на формування надійної клієнтури, залучення її грошей, створити сприятливі умови для користування грошовими коштами з урахуванням інтересів клієнтів і передусім ефективного розміщення банківських активів. Фінансовий М. б. передбачає управління рентабельністю банку, зокрема підтримання фінансової стабільності комерційного банку, забезпечення його прибутковості й ліквідності шляхом комплексного управління активами та зобов’язаннями (пасивами). Функція організації у М. б. передбачає формування оптимальної структури банку, упорядкування всіх елементів у цілісну систему управління і форму їх зв’язку, а також надання окремим структурним підрозділам необхідних ресурсів, прав та зобов’язань. З метою врахування чинників зовнішнього середовища необхідно організовувати рекламну службу, консалтинговий підрозділ і підрозділ персонального обслуговування акціонерів. Функція координації передбачає встановлення раціональних зв’язків між підрозділами в умовах зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Комерційні банки повинні планувати та здійснювати свою діяльність на відкритому фондовому, валютному, міжбанківському ринках на близьку і віддалену перспективи. Функція мотивації банківських працівників реалізується шляхом ухвалення адекватних економічних, адміністративних і моральних стимулів. З урахуванням світового досвіду необхідно також здійснювати належний внутрішній контроль за діяльністю банківських працівників, які забезпечують рух банківського капіталу. Управління активами, а водночас і пасивами, здійснюється за допомогою таких найважливіших методів. По-перше, методу загального фонду, тобто розміщення залучених коштів без урахування вимог до ліквідності щодо вкладів до запитання, ощадних і термінових вкладів, позик та власного капіталу. Цей метод вважається ефективним лише тоді, коли основним джерелом банківських коштів є вклади до запитання. По-друге, методу конверсії коштів, при якому розмір необхідних ліквідних коштів залежить від джерел їх залучення. Це зумовлено тим, що кожне з таких джерел має неоднакову швидкість обігу. Тому визначається декілька центрів прибутковості у межах одного комерційного банку, нерозривно пов’язаних з їх ліквідністю. По-третє, методу грунтовного аналізу банківських коштів з урахуванням величини банку. Так, наприклад, у великому престижному банку частина залишків коштів клієнтів на вкладах до запитання, як правило, залишається в банку, що дає йому можливість вкладати їх в акції, облігації та ін., а також забезпечує вищий рівень прибутків. При цьому систематичний моніторинг стану та перспектив кредитного процесу, що поєднується з постійним комплексним аналізом якості кредитного портфеля банку, посідає важливе місце у системі банківського менеджменту. Головне завдання, яке вирішується на цьому етапі, полягає в обгрунтуванні першочергових практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення кредитної політики комерційного банку.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

Менеджмент банківський - Економічний словник

Схожі записи:

Банківська холдингова компанія Банківська холдингова компанія – велика банківська акціонерна компанія, що володіє значними пакетами акцій, у т. ч. контрольних, у декількох банках або компаніях. Мета створення Б....
Ціни “ноу-хау” Ціни “ноу-хау” – узагальнююча грошова оцінка корисності „ ноу-хау”. За природою та формою оплати аналогічна ціні ліцензій. Ц. н.- х”. фактично має вигляд роялті, що...
Заборгованість умовна Заборгованість умовна – заборгованість, виражена в потенціальних зобов’язаннях, які можуть за певних умов перетворитися в реальні (наприклад, у разі отримання додаткових прибутків акціонерною компанією)....
Маркетинг роздрібних банківських продуктів і послуг Маркетинг роздрібних банківських продуктів і послуг – комплексне вивчення потреб клієнтів на ринку кредитно-фінансових послуг, обгрунтування на цій основі рекомендацій і сам процес їх забезпечення...
Концентрація банківського капіталу Концентрація банківського капіталу (лат. con – з, разом і centrum – зосередження, центр) – зростання розмірів капіталу банків у процесі виконання ними активних і пасивних...
Корисність абстрактна Корисність абстрактна – можлива загальна корисність певних товарів, яка не залежить від їх запасів....
Бунге Микола Християнович Бунге Микола Християнович (1823-1895) – український економіст, державний діяч, один із засновників київської школи політекономії. У 80-ті XIX ст. Б. займав посаду міністра фінансів Росії,...
Закон правовий Закон правовий – нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади у встановленому конституцією порядку, що має вищу юридичну силу щодо інших нормативних актів....
Банк розвитку Банк розвитку – спеціальний державний або напівдержавний інвестиційний банк, який надає довготермінові кредити промисловості, будівництву, сільському господарству тощо. Здійснює також купівлю – продаж цінних паперів,...
Захист соціальний Захист соціальний – сукупність заходів держави, спрямованих на соціальний захист та підтримку окремих верств населення (див. Соціальна політика)....
Шмаленбах Шмаленбах (Schmalenbach) Ейген (1873-1955) – німецький економіст, автор робіт “Фінансування” (1915) і “Основи динамічного балансу” (1919). Ш. досліджував проблеми теорії балансових звітів і фінансування підприємств,...
Вартість робочого місця Вартість робочого місця – сукупність витрат у грошовій формі на робочу силу, засоби і предмети праці. Найдорожчим елементом В. р. м. за сучасних умов є...
Населення самодіяльне Населення самодіяльне – частина населення, яка зайнята виробничою діяльністю, має самостійне джерело засобів до існування, а також категорії населення, які в певний час не працюють...
Фундовані позики, фундований борг Фундовані позики, фундований борг – довготермінові позики, утворені в результаті консолідації коротко – і середньо-термінових позик за відстрочення виплат за ними, об’єднання раніше утворених боргів....
Знаряддя праці Знаряддя праці (средства труда) – частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на об’єкти, предмети праці....
Фінансова безпека країни Фінансова безпека країни – стан розвитку та функціонування фінансової системи, для якого властива стійка національна валюта, стабільне й динамічне економічне зростання (за низьких темпів інфляції...
Аналіз функціональний Аналіз функціональний – методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, окремих рушійних сил розвитку економічних явищ і процесів, в якому наголос робиться на пізнанні залежних факторів (функцій)....
Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу...
Менеджменту цілей класифікація Менеджменту цілей класифікація – найважливішими критеріями класифікації цілей менеджменту організації є структура соціально-економічної системи, терміни діяльності, вимоги принципу субординації. За рівнями розрізняють загальні та специфічні...
Вартісний цикл Вартісний цикл – процес обороту капіталу. Першою його стадією є визначення конкурентної позиції фірми, тобто встановлення рівня конкурентоздатності її продукції і т. ін. Друга стадія...
Забезпечення кредиту Забезпечення кредиту (обеспечение кредита) – товарно-матеріальні цінності, які служать кредиторові заставою повного і своєчасного повернення боржником одержаних у позику засобів та оплати йому належних процентів....
Підприємницького доходу концепції Підприємницького доходу концепції – сукупність ідей, поглядів, положень щодо джерел підприємницького доходу, його розміру та механізму його привласнення. Вперше джерела такого доходу та його розміри...
Фінансові інститути депозитні Фінансові інститути депозитні – сукупність інститутів, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів (передусім в акціонерних компаній). До Ф. і. д., які вкладають кошти в комерційні фірми...
Траст-сертифікат Траст-сертифікат – цінний папір, який випускають з метою купівлі нового устаткування, що виступає як його забезпечення....
Замовлення торговельних організацій на виробництво промислових товарів Замовлення торговельних організацій на виробництво промислових товарів – договірна форма ділових стосунків між торговими організаціями і промисловими підприємствами. Передбачає виробництво і поставку необхідних товарів у...
Резерв банківський Резерв банківський – частина банківського капіталу, призначена для компенсації кредитів, повернення яких є сумнівним....
Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної...
Мандат дивідендний Мандат дивідендний – наказ акціонера англійської акціонерної компанії виплатити дивіденд третій особі або переказати його на банківський рахунок....
Коефіцієнт Кука Коефіцієнт Кука – коефіцієнт платоспроможності кредитних установ і комерційних банків, дорівнює відношенню власного капіталу до активів, зважених за ступенем ризику....
Амортизаційні відрахування Амортизаційні відрахування – це частина вартості основних фондів, що переноситься щорічно або упродовж кожного виробничого циклу на новостворений продукт і зараховується до витрат виробництва чи...
Борг мертвий Борг “мертвий” – борг, який використовується для фінансування поточних витрат і не забезпечений реальними активами. Збільшує поточний дохід, наприклад, значна частина державного боргу, що утворився...
Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і...
Валова додана вартість Валова додана вартість – різниця між випуском товарів і проміжним споживанням, що визначається переважно цінами споживачів. В. д. в. в Україні 2001 становила 180,5 млрд....
Бритва Оккама “Бритва Оккама” – принцип, згідно з яким простішим теоріям слід надавати перевагу перед складними, якщо ті й ті однаково узгоджуються з емпіричними, дослідницькими даними; необхідність...
Агентство міжнародне енергетичне Агентство міжнародне енергетичне – організація, створена 1973 з метою запобігання енергетичній і аналогічній їй кризам. До А. м. е. входить 21 країна – основні споживачі...