Метафізичний метод в економічному дослідженні

Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. м. в е. д. є необхідність розгляду економічної системи або її окремих підсистем та елементів на початковому

етапі її пізнання як незмінних, що дає змогу відтак вивчати їх у динаміці. Ознакою М. м. в е. д. є насамперед, характеристика економічного розвитку будь-яких явищ і процесів, економічної системи загалом лише як наростання кількісних змін без якісних і сутнісних зрушень. Так, метафізичний підхід щодо типів і форм власності набуває ознак плоского еволюціонізму, якщо колективну форму власності розглядати лише як різновид приватної, якщо трудову колективну власність не характеризувати як появу сутнісно
нової форми некапіталістичної власності в межах капіталізму. Водночас метафізичність властива і тим підходам, згідно з якими у розвитку економічної системи капіталізму виділяють лише якісні та сутнісні (революційні) зміни. Метафізичну спрямованість мають і погляди тих авторів, які розглядають розвиток економічних явищ і процесів не як результат єдності і боротьби протилежностей. Зокрема, у визначенні вартості товарів представники маржиналізму ігнорують суспільно необхідні витрати виробництва; аналіз власності багато економістів обмежують або кількісним, або правовим аспектами, що властиво західній економічній думці. Загалом М. м. в е. д. грунтується на використанні принципу “або-або” (зокрема, або лише кількісний, або тільки якісний аналіз), тоді як діалектичний метод пізнання використовує принцип “і-і”. Ознакою метафізичного підходу в розгляді економічних категорій є твердження про їх незмінюваність, діалектичного – визнання їх гнучкими (основа такої гнучкості, динамізму – розвиток об’єктивних економічних явищ і процесів). Прикладами метафізичного підходу є характеристика сучасного капіталізму як ринкової економіки (крім негнучкості, тут наявна підміна понять, оскільки замість категорії, яка відображає найглибинніші зв’язки щодо власності або капіталу, вживається категорія товарно-грошових відносин), оскільки капіталізм мав ринковий характер у XVI – на початку XX ст. Така специфіка М. м. в е. д. набуває форми догматизму. Іншими формами метафізичного мислення є: еклектика – суб’єктивістськи довільне виокремлення (без дотримання вимог методу абстракції, аналітичного підходу) окремих сторін економічних явищ і процесів та їх механічне поєднання (наприклад, на підставі широкого розповсюдження акцій за капіталізму робиться висновок про його перетворення на народний капіталізм); софістика – свідоме і навмисне спотворення дійсності (наприклад, твердження окремих економістів, що внаслідок економічних реформ у 90-х XX ст. Україна розвивалася шляхом постіндустріального суспільства).




Метафізичний метод в економічному дослідженні