Метод соціально-економічного прогнозування

Метод соціально-економічного прогнозування – комплекс способів, прийомів отримання інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, існування систем у майбутньому. З-понад 100 можливих М. с.-е. п. виділяють три основні, навколо яких групуються інші: 1) метод екстраполяції; 2) метод моделювання; 3) метод експертних оцінок (експертизи). Водночас ці методи є взаємопроникними. У процесі прогнозування використовуються такі загальнонаукові елементи діалектичного методу, як індукція і дедукція, метод аналогії (логічна екстраполяція),

прогнозні аналітичні й синтетичні оцінки та ін. Метод екстраполяції передбачає перенесення на майбутнє чинних законів, закономірностей і тенденцій розвитку, а також властивих їм внутрішніх суперечностей з урахуванням якісно нових форм їх руху та реалізації, але за незмінності їх сутності. Метод експертних оцінок означає оцінку можливого чи бажаного в майбутньому соціально-економічного стану певного економічного явища або процесу, цілісної економічної системи. Метод моделювання – схематичне уявлення
про економічну систему (в т. ч. окремі її елементи), що втілюється в упорядкований комплекс показників математичних моделей. Найважливіші етапи М. с.-е. п.: а) визначення предмета, об’єкта прогнозування, постановка цілей і завдань, висунення робочих гіпотез, з’ясування організації дослідження; б) системний збір даних і з’ясування основних умов, чинників, які впливають на становлення і розвиток об’єкта; в) створення вихідної моделі, майбутньої якісно нової форми руху економічної системи, насамперед економічної структури, що відображається в системі показників, параметрів, математичних рівнянь; г) проекція цієї моделі на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань та ін.; д) оцінка ступеня достовірності створення моделі та обгрунтування рекомендацій з метою оптимізації рішень.




Метод соціально-економічного прогнозування