МЕТОДИ БДЖІЛЬНИЦТВА


МЕТОДИ БДЖІЛЬНИЦТВА – комплекс прийомів з утримання й розведення бджіл, розроблених відповідно до кліматичних і місцевих умов, для підвищення продуктивності бджолиних сімей і одержання від них максимально більшого прибутку. М. б. націлені на нарощування бджіл до початку медозбору, співвідносно до його тривалості й інтенсивності. Використання необхідних прийомів дає можливість зберегти енергію бджолосімей до узятку, під час і після нього, дозволяє вчасно проводити заміну маток, заготовлювати корми у весняний період, ефективно використовувати узяток і відправляти в зимівлю сильні й здорові сім’ї.

Найбільш відомі та прийнятні з М. б. – методи Чайкіна, Метца, Ващенка, Юшкова, Корженевського та Снєжевського.

М. Чайкіна розроблений для утримання бджолиних сімей у 20-рамкових вуликах-лежаках і являє собою один із протирійних методів. М. розрахований на пізній тривалий, але слабкий медозбір. У передній стінці вулика є два льотки: робочий – трохи зміщений до південної стінки


– і запасний – біля протилежної.

Після весняної виставки бджіл й огляду гнізд комплектують гніздо бджіл навпроти робочого льотка, обмежуючи його з обох боків вставними дошками й утеплювальними подушками.

Як тільки в гнізді з’явиться трутневий розплід, вулик перегороджують розділяльними гратами на дві частини: менша (для гнізда) – на 7-8 рамок, більша (для магазина) – на 12-13 рамок. Льоток у магазині закривають, і бджоли можуть потрапляти в магазин тільки через розділяльну решітку.

Гніздо комплектують у такий спосіб: біля решітки ставлять рамку із засівом і маткою, потім дві-три рамки коричневої суші, а далі – з вощиною. (Вощина знаходиться напроти льотка.) Магазин комплектують різновіковим розплодом: починаючи від решітки-рамки зі свіжим засівом, потім з молодими личинками й личинками на виході; завершують стільниками з медом. Зібравши гніздо у такий спосіб, сім’ї дають можливість розвиватися й не займають протягом 10-14 днів. За цей час матка, починаючи з першого від решітки стільника, кластиме яйця, пересуваючись до суші, а бджоли відбудують вощину, підготувавши її для подальшого засівання.

Стільники магазина заповнюють медом від правої бічної стінки в напрямку до гнізда, у міру звільнення їх від розплоду.

Якщо в сім’ї й спостерігалося загострення ройового інстинкту, то після перекомплектування гнізда бджоли активно переключаються на відбудування штучної вощини.

Через 10-14 днів процедуру повторюють. Спочатку знаходять у гнізді матку й пересаджують її в переносний ящик. Після цього виймають із магазина рамки із запечатаним медом, а на їхнє місце пересувають рамки з незрілим медом і розплодом на виході. Із гнізда в частину магазина, що звільнилася, переносять стільники з розплодом, дотримуючи того ж порядку, що й першого разу. Магазин закривають стелинами й переходять до складання гнізда.

Гніздо комплектують так само, як і раніше: стільник з розплодом і маткою, ясно-коричневу суш й три-чотири рамки з вощиною.

З початком медозбору всякі маніпуляції з розплідними рамками припиняють. Працюють із медяними рамками: з магазина відбирають стільники з печатним медом, а місце, що звільнилося, поповнюють стільниками з недоспілим медом із гнізда.

Цей М. простий і ефективний тим, що виведення трутнів здійснюється в магазині за розділяльною решіткою, де зосереджуються всі рамки з розплодом. Молоді трутні не можуть самостійно вилітати на спарювання, що дуже вигідно для бджолярів, які займаються племінною справою. Крім того, огляд двох-трьох сімей дає повне уявлення про стан всіх бджолосімей на пасіці.

Цей М. має деякі переваги й у роботі із заміною маток. Можна відкрити льоток у магазині й частина бджіл відділиться від основної сім’ї й займеться виведенням матки. Щоб підсилити це бажання, можна встановити поруч із розділяльною решіткою вставну дошку, що забезпечує бджолам невеликий прохід.

Запечатані норицеві маточники треба знищити й дати сім’ї зрілі маточники від племінної материнської сім’ї.

Як тільки молоді матки спаряться (незадовго до початку головного узятку), льотки знову закривають, а старих маток знищують або відгороджують звичайними вставними дошками на 2-3 рамках біля стінок, протилежних решітці. Бджоли обох сімей при цьому як і раніше користуються одним льотком.

Недоліки цього М. бджолярі трохи вдосконалили:

А) пошук матки до поділу гнізда спростився: бджіл обережно змітають або струшують зі стільників на дно гніздового відділення. Потім у гнізді біля розділяльної решітки залишають тільки стільник із засівом, а інші звільнені від бджіл стільники переставляють у магазин і закривають вулик. Через 30-40 хв (за цей час матка вже підніметься з частиною бджіл на рамку з розплодом) гніздо поповнюють сушшю та штучною вощиною. У цьому методі дуже важливо, щоб матка починала працювати на стільнику біля розділяльної решітки;

Б) щоб бджоли не псували крила при проході через розділяльну решітку з жерсті, її заміняють на дротову.

М. Метца також розрахований на вулики-лежаки, але в кожній сім’ї тут утримується по дві матки-помічниці, тобто у центрі вулика утримується основна сім’я, а з обох боків – по відводку.

М. використовується для заміни ще плодових, але вибракованих маток. Попередньо вулик фарбується у три різні кольори, для того щоб уникнути блукання бджіл. Відводки розміщаються у відділеннях за 30-35 днів до початку головного узятку. Із гнізда по черзі виймаються рамки й з них нарівно струшуються бджоли в одне й інше відділення. Разом із бджолами не повинна потрапити матка. Бджоли, які знаходяться з нею на одному стільнику, не струшуються. Стільники з розплодом відразу повертають у гніздо, а частину рамок з медом переносять у відводки. Після цього закривають всі три гнізда, відкривають запасні льотки в бічних стінках, даючи можливість літним бджолам повернутися в основну сім’ю. Через 3-4 год, коли зліт старих бджіл припиниться, відводкам дають плодових маток, поміщених у клітки, рамки суші з медом, пергою й водою. Увечері маток звільняють, а наступного дня заміняють глухі перегородки розділяльною решіткою, бічні льотки закривають. Бджоли материнської сім’ї й відводків користуються одним льотком, активно працюють і добре розвиваються. Мінус М. – виникнення інстинкту роїння.

Сам автор М. з настанням не сильного, але тривалого узятку клав у клітки маток-помічниць і поміщав їх у середні вулички гнізд. Метц надавав цій маніпуляції величезного значення, тому що завдяки їй бджоли протягом 8 днів не закладають норицеві маточники. До початку медозбору він забирав клітки з матками й розділяльну решітку, а на вулики відразу ставив по магазину з комплектом стовщених стільників.

Впровадження цього М. на пасіці дозволяє зустріти головний узяток з величезною кількістю літних бджіл і великою кількістю розплоду. Медозбір у такому випадку використовується максимально.

М. Ващенка розрахований на утримання бджіл у двох’ярусній дуплянці, збитій з дощок. У кожному ярусі розміщається по 8 рамок завбільшки 420 х 230 мм. М. розроблений до умов пізнього головного узятку.

У середині травня, коли в сім’ях уже повністю змінилися старі бджоли молодими, триває активний ріст, виникає необхідність запобігання виникненню ройового інстинкту. Для цього з сім’ї відбирається частина бджіл з маткою – “відгін”. Такі штучні рої поміщаються в окремі вулики, поставлені поруч із дуплянками материнських сімей.

Спочатку робляться “відгони” від племінних сімей, а потім уже від інших. Цим сім’ям не дають виводити своїх маток, запечатані маточники знищують, а дають по одному зрілому маточнику. Якщо в розділених сім’ях все-таки виникає інстинкт роїння, бджіл і маток викурюють із вулика, струшують на гнізда “відгонів”, а бджіл “відгонів” – на гнізда ройових сімей, попередньо знищивши всі ройові маточники. Старих маток знищують. Інші сім’ї, у яких відсутні ознаки ройового стану, “переселяють” у такий самий спосіб з початком узятку з гречки.

Цей М. застосовується тільки на абсолютно здорових пасіках. Сильні сім’ї з молодими плодовими матками, потрапивши в недобудовані гнізда “відгонів”, відразу ж включаються в роботу з відбудування стільників. Самі ж “відгони”, позбувшись маток і потрапивши в гнізда, де багато розплоду, незабаром значно підсилюються й уже через 8-9 днів посилено працюють.

Подібні маніпуляції викликають у бджіл підвищену працьовитість, особливо якщо поставити на вулики по надставці.

При слабкому узятку бджоли можуть відмовитися переходити в надставки, тому для стимуляції закривають нижній льоток, а верхній (у надставці) відкривають. Крім того, у надставки можна помістити стільники, зрошені свіжовідкачаним медом, що також збільшить літання бджіл.

До кінця медозбору бджоли з сімей-“відгонів” майже повністю виробляються, їхнього гнізда забирають до наступного бджільницького сезону.

Цей М. застосовується для будь-яких вуликів з надставками. При цьому відводки краще утримувати в надставках (зверху материнських сімей), а за 8-9 днів до початку головного узятку об’єднувати їх, знищивши при цьому старих маток.

М. Юшкова розрахований на медозбір у червні, коли на пасіках, через активний розвиток сімей, бджоли починають роїтися. Цей М. застосовується до бджіл, які утримуються у вуликах – лежаках і вертикальних вуликах. Крім того, його використання дозволяє одержувати багато відбудованих стільників і збільшувати розміри пасіки.

На початку весни бджолам дають стимулюючу підгодівлю, збільшуючи в такий спосіб кількість бджіл у сім’ях до початку червня. До цього періоду половину бджолосімей приводять до ройового стану. Для цього всіх бджіл з маткою пересаджують у новий вулик на рамки із сушшю й рамками з початками штучної вощини. Вулик залишають на старому місці, а весь розплід передають іншій сім’ї. Якщо розплід передають на початку медозбору, то рамки розміщають зверху нової сім’ї, якій його дали. Перегнані сім’ї, опинившись у стані рою-первака, та ще й підсилені молодими нелітними бджолами, не роїлися, відразу забували старе гніздо, брали активну участь у медозборі, забезпечуючи себе кормами на зиму. Сім’ї, які одержували розплід від інших сімей, завантажувалися роботою з вирощування розплоду від двох маток настільки, що не мали можливості почати роїтися. До періоду узятку сім’ї вирощували багато молодих бджіл і збирали багато меду.

Якщо все-таки відбувався вихід рою, то його збирали й поміщали на старому місці в новому вулику. Рій посилювали бджолами, які залишалися в основних сім’ях, а розплід передавали тим сім’ям, які вже відроїлися або ще не роїлися. У вуликах-лежаках розплід сімей, які вже відроїлися або були перегнані, розміщали збоку, у вертикальних вуликах – зверху або знизу того ж вулика.

М. Корженевського застосовується для кращого використання двох узятків, між якими є часовий проміжок приблизно в ЗО днів. Перший узяток з липи й гречки (друга половина червня), другий – з пізньої гречки (кінець липня – початок серпня). Суть цього М. полягає в тому, щоб стимулювати бджіл до найповнішого використання першого узятку, звільнивши при цьому більшу частину літних бджіл від вирощування розплоду. До другого узятку сила бджолосімей нарощується за допомогою відводків, розміщених в одних вуликах із сильними сім’ями.

Приблизно за 2 місяці до формування відводка починають підгодовування (із другої половини квітня) бджіл спочатку густим цукровим сиропом або медом, з розрахунку 2 частини цукру або меду на 1 частину води. Якщо в бджіл ще є запаси корму, до підгодування беруться на початку травня, даючи бджолам сироп з 1 частини цукру й 2 частин води.

У середині червня бджоляр перевіряє стан сімей і відзначає ті, які до цього часу мали по 6 рамок з розплодом. Наступного дня від кожної такої сім’ї відбирається по одній рамці з розплодом разом зі старою маткою, їх переставляють до запасного льотка, розташованого на іншому боці вулика, ближче до правої бічної стінки. До цієї рамки ставлять 2 рамки суші, придатної для яйцекладки матки, і повномедову рамку. Оскільки в резерві відводка кілька днів не буде літних бджіл, у гніздо ставлять поїлки з водою. Відводок відокремлюють від основної сім’ї перегородкою. На знову сформоване гніздо струшують бджіл (які займають 4 рамки) з основної сім’ї, і закривають льоток на добу. Основна сім’я, позбувшись матки, закладає маточники, а відсутність відкритого розплоду змусить більшу частину бджіл брати участь у медозборі.

На 8-9-й день виламують маточник і дають замість нього з племінною маткою або ж залишають найкращий з них.

Приблизно на 30-й день після формування відводка перевіряють якість яйцекладки молодої матки. Якщо з’ясується, що матка під час вильоту на спарювання загубилася, відводок зі старою маткою об’єднують з основною сім’єю.

Перед повторним цвітінням гречки (у другій половині липня) основні сім’ї посилюють молодими матками за рахунок відводків. При цьому рамки з розплодом з відводків передають в основні сім’ї, натомість відводкам, у свою чергу, дають сушу. Підсилені сім’ї добре використовують другий узяток. Резерв на початку серпня ліквідують: спочатку відбирають матку, а через добу приєднують бджіл відводка до основної сім’ї. Для цього забирають внутрішньовуликову перегородку.

У місцевості, де пізні сорти гречки зацвітають раніше, всі роботи, особливо з підготовки до нарощування розплоду, проводяться на два тижні раніше.

М. Снєжевського розроблявся для нестійкого й короткого узятку. М. полягав у тому, щоб протягом усього сезону бджолосім’ї були готові використовувати узяток з тієї або іншої нектароносної рослини. Використовувалися найменш рійливі й продуктивніші бджолосім’ї. Слабкі сім’ї навесні ліквідувалися, замість них формувалися відводки від сильних сімей.

Для штучного роїння Снєжевський відбирав найкращі бджолосім’ї, які починають роїтися тільки в крайньому випадку. Від одних він отримував породистих трутнів, від інших – якісних маток. Від цих самих сімей він формував також штучні рої. Першою умовою М. було обов’язкове відновлення гнізд, тобто тоді, коли бджоли сім’ї покривали не менше ніж 10 рамок, виймалися вставні дошки й на їхнє місце (1-а й 12-а рамки) давали рамки зі штучною вощиною. Після відбудування бджолами їх переставляли в середину гнізда, а на їхнє місце – рамки з розплодом, причому такі, що за своєю якістю вже підлягали вибракуванню. Після виходу з них розплоду стільники відразу відбирали на перетоплювання. Замість них знову ставили рамки зі штучною вощиною й повторювали вищеописаний процес. До моменту головного узятку зазвичай в гнізді були вже замінені всі стільники.

Далі формувався відводок від сім’ї, яка займала всі 12 стільників і мала не менше ніж 10 рамок з розплодом. Від такої сім’ї відбиралася одна або дві рамки зі зрілим розплодом і бджолами-годувальницями на ньому. Другу рамку зазвичай брали з відкритим розплодом й у знову сформоване гніздо додатково змітали бджіл із ще двох стільників. Потім відводку давали нову якісну матку або маточник від племінної сім’ї. Увечері, у день формування відводка, оглядали гніздо, щоб переконатися, що бджоли перебувають на стільниках з розплодом. Якщо на стільниках було мало бджіл, їх струшували зі стільників основної сім’ї. У відводок давали мед і воду. Через тиждень його посилювали однією рамкою з молодим розплодом.

Від особливо цінних за якістю бджолосімей можна сформувати ще два відводки: один – через півтора тижні, такої ж сили, як і попередній; другий – ближче до кінця узятку й при наявності на пасіці запасних плодових маток.

Завдяки тому, що відбувався поступовий відбір рамок з розплодом, материнська сім’я не втрачала кількість літних бджіл і залишалася до кінця узятку сильною. Коли для рою відбирали рамки зі старою вощиною, а замість давали нові, природно обновлялося гніздо. Крім того, в основній сім’ї виключається виникнення ройового інстинкту й бджолосім’я залишалася в робочому стані.

Автор цього М. особливу увагу надавав верхньому льотку. Він уважав, що верхній льоток повинен використовуватися не тільки взимку, але й улітку, завдяки його відкритості в літню пору змінюється розміщення кормових запасів у гнізді, що поліпшує умови життєдіяльності бджіл. Для ліквідації непродуктивної сім’ї в період узятку матка поміщалася в клітку, у сім’ї не з’являвся новий розплід, а бджоли, відробивши на зборі нектару, швидко зношувалися й гинули.

Організація відводків від племінних бджолосімей і ліквідація відстаючих сприяли підвищенню продуктивності на пасіці. Наприкінці медозбору у вуликах залишалася невелика кількість бджіл, яких Снєжневський закурював і збирав товарний мед.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


МЕТОДИ БДЖІЛЬНИЦТВА - Бджільництво