МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ

ДОДАТКИ

Додаток 1 МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ

Навчаємося пізнавати

Науковий опис – фіксування певними спocoбами суттєвих ознак об’єкта, явища або результатів дослідження. За допомогою опису зібрана інформація перетворюються на мову понять, знаків, схем, малюнків, графіків і цифр, приймаючи таким чином форму, зручну для подальшого опрацювання (систематизації, класифікації й узагальнення). Правило-орієнтир використання опису передбачає такі основні дії:

1. Визначення об’єкта,

явища, збір інформації, результатів дослідження, які підлягають описуванню.

2. Вибір способу фіксування інформації, результатів дослідження.

3. Створення плану для опису визначених об’єктів чи явищ.

3. Проведення опису.

4. Формулювання висновку.

Спостереження – цілеспрямоване й організоване дослідження об’єктів чи явищ для точного її повного виявлення їхніх ознак. Це найпростіший метод наукового дослідження, який часто є основою чи складовою частиною інших методів. Правило-орієнтир

використання методу спостереження передбачає такі основні дії:

1. Визначення й чітке формулювання завдань для спостереження.

2. Визначення певних ознак об’єктів чи явищ для цілеспрямованого спостереження.

3. Складання плану проведення спостереження (хід роботи).

4. Проведення активного спостереження із застосуванням вимірювання, зарисовування, замальовування, фотографування, засушування тощо.

5. Визначення форми запису спостережень (у вигляді таблиці, щоденника тощо), який можна здійснювати за пунктами: а) місце спостереження; б) дата спостереження; в) час спостереження; г) зміст подій, за якими спостерігають.

6. Опис (у випадку описового спостереження) або порівняння (у випадку порівняльного) результатів спостереження. Оформлення їх у вигляді письмового звіту, альбому рисунків, малюнків, фотографій, колекції, гербарію, мультимедійної презентації тощо.

Порівняння – зіставлення об’єктів чи явищ для встановлення їх подібності і відмінності. Метод порівняння є основою мислення, усіх методів творчої та наукової діяльності. Правило-орієнтир використання методу порівняння передбачає такі основні дії:

1. Встановлення мети порівняння.

2. Визначення об’єктів чи явищ для порівняння.

3. Виділення ознак для порівняння.

4. Створення плану порівняння.

5. Знаходження подібності (при частковому порівнянні шляхом співставлення), відмінності (при частковому порівнянні шляхом

Протиставлення), подібності та відмінності (за повного порівняння).

5. Формулювання висновку з порівняння.

Вимірювання – визначення числового значення певної величини об’єкта чи явища за допомогою одиниці виміру. Порядок вимірювання передбачає такі основні дії:

1. Визначення мети вимірювання

2. Вибір об’єктів та його кількісних ознак для вимірювання.

3. Визначення фізичних величин та одиниць їх вимірювання за певною системою одиниць.

4. Створення плану проведення вимірювання

5. Організація вимірювання з використанням певних приладів, пристосувань тощо. Вимірювання слід здійснювати декілька разів для отримання об’єктивних результатів.

6. Проведення статистичної обробки результатів з визначенням середньої величини досліджуваних ознак.

Експеримент (дослід) – вивчення об’єктів (явищ) на основі зміни дослідником умов їхнього існування (проходження) й організації спостереження за наслідками цих змін. Експеримент може проводитися з метою визначення нових якостей об’єкту (дослідницький експеримент), перевірки правильності теоретичних положень (перевіряючий експеримент), демонстрації явища (демонстраційний чи ілюстративний експеримент). Порядок проведення експерименту передбачає такі основні дії:

1. Постановка проблеми, тобто визначення складного питання, яке потребує вивчення.

2. Створення робочої гіпотези, тобто припущення на основі певних спостережень, яке могло б дати відповідь на це питання.

3. Проведення експерименту за схемою: а) організація контрольного варіанту – варіант досліду за незмінених умов, з яким порівнюють результати інших варіантів; б) організація експериментального варіанту – варіант (варіанти) досліду за змінених умов, який (які) порівнюють з контрольним варіантом.

4. Організація активного спостереження із застосуванням вимірювання, зарисовування, замальовування, фотографування тощо.

5. Порівняння отриманих результатів із припущеними, які пропонувалися перед початком експерименту.

6. Формулювання висновків.

Проектування – організоване самостійне дослідження певної проблеми чи завдання з метою створення пропозицій (план, задум, влаштування. заснування, конструювання) для вирішення проблеми чи завдання. Правило-орієнтир використання методу проектів передбачає такі основні дії:

1. Формулювання робочої гіпотези (припущення), запитання, завдання по темі проекту (міні-проекту).

2. Вибір об’єктів дослідження.

3. Визначення мети та завдань дослідження.

4. Вбір інформації та проведення дослідження.

5. Обробка результатів дослідження.

6. Підсумок роботи й підготовка пропозицій у вигляді письмового звіту, презентації, захисту, задуму тощо.




МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ