Методологія формування словника-довідника

Державне управління

Методологія формування словника-довідника

При підготовці будь-якого словника насамперед необхідно визначити перелік статей, які мають бути в ньому відображені. Відомим і найпоширенішим шляхом визначення такого переліку є залучення експертів, які здійснюють вибір на основі досягнутого наукового рівня та професіоналізму, досвіду роботи в певній галузі науки, а також наукових інтересів, звичок й уподобань. Як правило, утворюється редакційна рада (колегія тощо), яка визначає структуру словника у вигляді певного

переліку термінів. Потім визначається склад експертів для підготовки текстів статей. У процесі роботи над словником експерти можуть вносити й певні свої пропозиції щодо включення статей з окремих додаткових термінів, але за погодженням з редакційною радою. Зазначений підхід до побудови словника-довідника, який назвемо емпіричним, порівняно з іншими підходами, про які йтиметься далі, найбільшою мірою залежить від суб’єктивного фактора, зокрема від складу редакційної ради, добору й професіоналізму експертів. Як варіанти такого підходу можна розглядати підбір і написання статей відомими, визнаними
фахівцями та їх наступне наукове редагування одним чи кількома з них, або підбір і формування статей певною вузькою групою фахівців на підставі аналізу робіт відомих фахівців у даній предметній сфері та їх наступне наукове редагування одним чи кількома відомими фахівцями. Найчастіше зустрічається другий підхід.

Безумовно, словник-довідник у галузі державного управління має бути побудований з урахуванням принципів забезпечення випереджаючого рівня такого управління, врахування сучасних тенденцій у ньому, системності, обгрунтованості та об’єктивності. Виходячи з цього доцільно звернутися до сучасної парадигми державного управління. Одну із спроб виділити останню, і, на нашу думку, досить вдалу, зроблено в роботі американських учених 3. Лана та К. Андерс. Останніми були узагальнені напрями, підходи та результати досліджень у сфері державного управління в США за останні десять років, що передували оприлюдненню зазначеної роботи. Було проаналізовано дев’яте найбільш впливових та авторитетних наукових журналів (за рейтингом, визначеним на підставі опитувань відомих фахівців США). На підставі такого аналізу було виділено трирівневу парадигму, що відображає основні рівні досліджень у сфері державного управління. Це – перший, найвищий рівень опису особливостей та властивостей державного управління; другий, середній рівень пізнавальних підходів; та третій, нижчий рівень основних областей (об’єктів) прикладення результатів, їх концентрування. Перший рівень передбачає припущення, визначення елементів аналізу та основних проблем. На другому рівні виділені найпоширеніші підходи до досліджень, а саме: організаційний (менеджерський), політичний, правовий, етичний, історико-пізнавальний, інтегрований. Третій рівень містить основні галузі зосередження дослідницьких зусиль, а саме: організаційний менеджмент, управління людськими ресурсами, політичні і правові інститути та процеси, фінанси й бюджет, адміністративну теорію, розробку стратегії та аналізу, соціально-економічні питання, удосконалення методів, технології використання та менеджмент. У межах цього дослідження була визначена частота питань, до яких зверталися дослідники в процесі аналізу проблем державного управління. Серед найпоширеніших питань (частота звертання до них від 10 до 20 разів), наприклад, такі: державна політика, адміністративна відповідальність, адміністративна реформа, бюджетна реформа, реформування державної служби, стратегічне планування, децентралізація, організаційна теорія, оцінка виконання. Серед питань, частота звертання до яких менша 10 разів, можна вказати питання комунікації, культури, вирішення конфліктів, лідерства, місцевого менеджменту, інформаційних технологій, дерегулювання, службової кар’єри тощо. Таке дослідження підказує достатньо ефективний підхід до формування словника-довідника, а саме шляхом визначення його структури й переліку статей, виходячи з сучасної парадигми держаного управління, проведення дослідження того, як часто використовуються терміни відповідно до її основних рівнів, підрівнів, підходів, сфер концентрації та найбільш поширених питань досліджень. Після формування структури словника-довідника і переліку його термінів залишається процедура підготовки текстів статей, певні варіанти якої вже розглянуті на початку даного підрозділу. Цей підхід базується як на емпіричній, так й на теоретичній основах. Тому назвемо його емпірико-теоретичним підходом до формування словника-довідника.

Іншим можливим шляхом побудови словника-довідника, особливо за умов, коли певна галузь суспільної діяльності ще перебуває у стадії формування, є системний аналіз предметної галузі, за якою укладається словник, та синтез на основі цього відповідних морфологічних моделей. Спинимося на цьому підході, який можна назвати теоретичним, більш детально.

На основі аналізу державного управління як сфери діяльності і галузі науки можна розробити концептуальні моделі формування словника-довідника шляхом виділення системних складових державного управління або як виду суспільної діяльності, або як об’єкта управління та розроблення відповідних морфологічних моделей. В основу виділення складу понятійного апарату пропонується покласти загальну морфологічну (структурну) модель державного управління, що наведена на рис. 1.

 Методологія формування словника довідника

Наступним етапом є виокремлення моделей наведених компонентів загальної моделі державного управління. Цей етап має здійснюватися, спираючись на низку досліджень з теорії державного управління, менеджменту, політичних, філософських, соціологічних, економічних та юридичних наук. Його результатом є розроблення адаптованих до завдань формування словника-довідника моделей таких компонентів:

– наука державного управління (див. рис. 2);(img 2.jpg)

 Методологія формування словника довідника

– система державної влади (див. рис. 3);

 Методологія формування словника довідника

– процес державного управління (див. рис. 4);

 Методологія формування словника довідника

– державотворення (див. рис. 5);

 Методологія формування словника довідника

– забезпечення життєдіяльності й розвитку держави (див. рис. 6).

 Методологія формування словника довідника

Наведені на рисунках 1-6 моделі разом утворюють багаторівневу структуру словника-довідника. Включення кожного з елементів таких моделей обгрунтовано логікою системної побудови структури та процесів державного управління. У свою чергу, кожен з таких елементів безпосередньо пов’язаний із певною категорією (поняттям) державного управління. Після формування структури й термінологічного переліку словника-довідника залишається підготовка й наукове редагування текстів статей. Де, як правило, передбачає визначення переліку наукових джерел і чинних нормативно-правових документів за темою й проведення їх ретельного аналізу з урахуванням міждисциплінарного характеру галузі науки державного управління. Далі здійснюється упорядкування матеріалів, приведення їх до форми, зручної для написання статей, зокрема переклад з іноземних мов, а згодом і власне написання та наукове редагування текстів статей.

Відповідно до описаного теоретичного підходу та наведених моделей авторами на підставі аналізу зібраних матеріалів виокремленні та упорядковані поняття про найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у сфері діяльності і галузі науки державного управління, які напрацьовані як теорією державного управління, так і класичною наукою управління (менеджменту), політичними, філософськими, соціологічними, економічними та юридичними науками і які доцільно відобразити у словнику-довіднику. Відповідно до цього сформовано перелік категорій та поширених понять. Із відібраних матеріалів проведено комплектацію словника-довідника, тобто підготовлено рукописи статей. Здійснено наукове, а також мовно-лінгвістичне редагування текстів. Розроблено електронну версію словника-довідника “Державне управління”з використанням гіпертекстових посилань на тексти статей із виділеного термінологічного переліку.

Досвід підготовки даного словника-довідника може бути використаний і в інших аналогічних розробках. Серед останніх заслуговує на увагу підготовка словників-довідників за основними напрямами досліджень відповідно до спеціальностей науки державного управління. Також це стосується формування словника-довідника з методології державного управління. Актуальність такої роботи зумовлена широким застосуванням механізмів і методів державного управління, необхідністю у підготовці та підвищенні кваліфікації державних службовців. Важливість розроблення зазначених словників-довідників й у тому, що це дозволяє відпрацювати підходи та методику створення енциклопедії державного управління.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Методологія формування словника-довідника - Державне управління


Методологія формування словника-довідника