Механізм зменшення основних економічних ризиків

Механізм зменшення основних економічних ризиків – послідовність застосування різноманітних способів зменшення глибини та гостроти найважливіших видів ризиків підприємницької діяльності. Такими ризиками у сфері безпосереднього виробництва та обміну є матеріально-технічні, профільно-технологічні, постачальницько-збутові, виробничі, кредитні. Для зниження матеріально-технічних ризиків потужні і передові вітчизняні компанії спільно із зарубіжними фірмами створюють підприємства, об’єднання, домагаються державної підтримки (у разі стабільного попиту на певний вид продукції) та ін. Знизити, а відтак і уникнути профільно-технологічних ризиків можна за умови: диверсифікації виробництва через розширення нових технологій і видів продукції; диверсифікації постачання; збору економічної інформації про можливих постачальників, зокрема про освоєння нових видів техніки і технологій; розширення й підтримання особистих контактів з ними; купівлі акцій підприємств-постачальників, створення страхових резервів основних комплектуючих виробів та ін. Для усунення постачальницько-збутових ризиків необхідні: диверсифікація постачання та розширення складу постачальників; створення фінансових резервів; залучення традиційних постачальників до діяльності підприємства або компанії через укладання договорів участі в прибутках або придбання частини акцій; створення регіональних систем страхування господарсько-комерційних операцій і розробка засобів перестрахування; розвиток заставних операцій; диверсифікація виробництва; активне використання всіх видів і форм маркетингу; поліпшення якості продукції; розробка довготермінової стратегії виробництва та маркетингових досліджень; отримання часткової або повної передоплати; створення і підтримка системи контролю за виконанням договорів на рівні місцевих органів та ін. Зниження виробничого ризику передбачає розробку стратегії техніко-технологічного розвитку і безпеки підприємства; постійне вдосконалення технологічної бази, технологічної культури та культури праці; створення венчурних підприємств та ін. Для зменшення кредитних ризиків необхідні такі заходи: створення окремих централізованих служб ризиків або закріплення їх за центральними банками. Так, у Франції центральний банк здійснює періодичну інвентаризацію великих кредитів (що перевищують встановлені ліміти) й обсяги заборгованості та доводить інформацію про її результати до відповідних установ; надання їх кредитним установам; створення картотеки несплачених чеків, векселів (доміцильованих) та поширення її серед банків, інших зацікавлених установ; ведення головним податковим управлінням картотеки банківських рахунків з метою виявлення рахунків осіб, які не мають права виставляти чеки, та заборони здійснювати цю операцію до часу задоволення потреб усіх потерпілих (у Франції щороку надходить понад 50 млн відповідних запитів); ведення у масштабі країни картотеки загублених, вкрадених та інших недійсних чеків; здійснення загальнонаціонального обліку неповернутих кредитів, які надаються фізичним особам для непрофесійних цілей (наприклад, купівлі товарів у кредит). У США, за даними податкового управління, окремі організації здійснюють розрахунок середніх фінансово-економічних показників діяльності великих і середніх компаній, які публікуються у відповідних збірниках. Для цього аналізують звіти понад 1 млн корпорацій за ключовими показниками прибутковості, ефективності та платоспроможності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...