РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ТЕМА 4. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ
УРОК 16. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Тема. Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній зв’язок із геологічною будовою. Закономірності поширення корисних копалин. Паливні корисні копалини. Перспективні нафтогазоносні райони. Основні родовища нафти і газу. Родовища горючих сланців і торфу.
Навчальна мета: поглибити знання про особливості
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна, геологічна, корисних копалин карти України, контурні карти, колекція корисних копалин.
Опорні та базові поняття: корисні копалини, паливні мінеральні ресурси, родовище, мінерально-сировинний
Географічна номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни; Дніпровський буровугільний басейн; Дніпровсько-Донецький, Карпатський, Причорноморсько-Кримський нафтогазоносні райони.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
За картами атласа дайте характеристику рельєфу адміністративної області України (за вибором), вказуючи генетичні і місцеві форми, пояснюючи особливості їх утворення (тектонічна будова, переважні рельєфоутворюючі процеси).
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
– Що таке корисні копалини? На які групи вони поділяються?
– Згадайте, який існує взаємозв’язок між геологічною будовою території та корисними копалинами.
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Основним завданням господарської діяльності людини є створення всього необхідного для її існування. Окрім продуктів харчування, це певні матеріальні речі та енергія. Створення останніх здебільшого засноване на переробці багатств надр Землі. Які ж “скарби” приховані в надрах нашої України? Чого природа надала нам вдосталь, а чого пошкодувала?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Склад та розповсюдження мінерально-сировинних ресурсів
Рудні корисні копалини – частіше метаморфічного та магматичного походження > в щитах платформ; горючі – осадового > в осадовому чохлі (плити, западини); нерудні – осадового і магматичного > повсюдно, в областях складчастостей.
2. Вугільні басейни
– Донецький кам’яновугільний – у районі Донецької складчастості; S? 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності в 0,6 м, максимально – до 1,2-1,5 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 109 млрд. т.
– Львівсько-Волинський кам’яновугільний – у районі Галицько-Волинського прогину; S? 10 тис. км2; глибини залягання пластів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 1 млрд. т.
– Дніпровський буровугільний – приурочений до осадового чохла Українського щита; S? 150 тис. км2; загальні запаси конденційного вугілля оцінюються близько в 4 млрд. т; глибини залягання пластів від 10-60 м до 120-150 м; потужність пластів від 1,5 до 12 м.
3. Нафтогазоносні райони
– Дніпровсько-Донецький – у межах ДДЗ; понад 140 родовищ нафти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське, Гнідинцівське, Леляківське), які поступово змінюються з північного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до 1 %; продуктивні горизонти – на глибинах 360-6 000 м.
– Карпатський – у межах Передкарпатського, Закарпатського прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Європі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.
– Причорноморсько-Кримський – у межах Причорноморського прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м, на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).
3. Інші паливні ресурси
– Горючі сланці – у межах Українського щита (Бовтиське), Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схилу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запаси майже не використовуються.
– Торф – у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси становлять близько 2,5 млрд. т; використовується як паливо для місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток незначний.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
– На які корисні копалини багата Україна? Яке їх господарське значення?
– Поясніть на конкретних прикладах взаємозв’язок між тектонічною та геологічною будовою території України та корисними копалинами.
– Назвіть та покажіть на карті найбільші вугільні басейни, нафтогазоносні райони. Дайте їх стислу характеристику.
– Які екологічні проблеми пов’язані з видобуванням паливних корисних копалин?
VII. Підсумки уроку
VIІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. На контурних картах позначити основні райони і родовища паливних корисних копалин.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)