Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів

Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів – заходи, які вживають держави для мирного врегулювання між народних спорів. Принцип мирного розв’язання міжнародних спорів закріплений у Статуті ООН (п. 3 ст. 2). Згідно з ним усі держави вирішують свої спори мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку і справедливість. П. 1 ст. 33 цього Статуту передбачає, що сторони, які беруть участь у міжнародному спорі, повинні насамперед прагнути вирішити його шляхом переговорів, обстеження, посередництва, примирення,

арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або угод чи іншими мирними засобами за своїм вибором. Відповідно до таких авторитетних документів, як Декларація принципів міжнародного права (1976), Заключний акт Гельсінської Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (1975), держави повинні: розв’язувати спори з іншими державами виключно мирними засобами; самі обирати найзручніший для них засіб розв’язання міжнародного спору; якщо один з обраних мирних засобів не сприяє вирішенню міжнародного спору, держава має обрати інший мирний засіб. Розрізняють дипломатичні засоби мирного розв’язання міжнародних спорів (переговори, посередництво, примирення, слідчі та погоджувальні комісії) і судові засоби (арбітраж, суд).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів - Довідник з правознавства


Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів