Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ

ІМЕННИК

СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ

Місцевий відмінок

Місцевий відмінок уживається тільки з прийменниками, і це є його невід’ємною синтаксичною ознакою. Він поєднується з п’ятьма прийменниками: в(у), на, при, по, о(об), не розширюючи кола прийменникових сполучень. Ця стабільна кількість становить ще одну специфіку місцевого відмінка. У структурі речення місцевий виконує роль детермінанта і залежить не від окремого слова, а від предикативного центру в цілому.

Семантика форм місцевого не однотипна. Найбільшою мірою останній

спеціалізується на вираженні просторових відношень, при цьому відмінкова форма іменника з конкретним значенням поєднується з прийменниками в(у), на, при, по. Прийменниково-відмінкова форма перебуває у слабкому зв’язку з дієсловами бути, опинятися, перебувати, міститися, розташовуватися, семантика яких спрямована у сферу локатива, напр.: “Раз в кінці літа Єремія й Гризельда, перебуваючи в Лохвиці, поїхали в Сенчу…” (І. Нечуй-Левицький); “Лабораторії містилися в двох не дуже великих кімнатах на дальньому кінці першого корпусу” (Ю. Шовкопляс); “Єлька опинилася в парку” (О. Гончар);
“На галявині біля струмка розташувались на привал бійці маршової роти” (О. Гончар).

Ряд дієслів може поповнюватися словами стояти, лежати, сидіти, які крім локативного значення виражають позицію предмета. Прийменник в(у) з формою місцевого відмінка вказує на місце всередині предмета, напр.: “Тимко Вихор, Марко Дудочка… перебували у Святогорську” (Г. Тютюнник); “У зерні пшениці… білка містилося більше, ніж у посіяній раніше або пізніше” (журн.); “А втім, це ж не значить, що полум’я справді міститься в дереві. Ні! Лиш начатки вогню родовиті в ньому таяться” (М. Зеров). Місцевий відмінок з прийменником на виражає місце на поверхні відповідного об’єкта, напр.: “…школа міститься на виступі берега, що вдається аж в очерети” (О. Гончар); “Обережно вони перелізли через борт і опинилися на палубі” (О. Гончар); “Попід руками шниряла малеча… розташовувалася на підлозі” (А. Головко).

Місцевий відмінок з прийменником по відтворює значення місця на поверхні або всередині об’єкта, напр.: “По діброві вітер виє, гуляє по полю” (Т. Шевченко).

Прийменник при з формою місцевого відмінка передає значення просторової близькості предмета, конкуруючи з прийменниками біля, коло, близько, поблизу, неподалік, напр.: “Ростуть вони в нього, мов зілля при березі…” (М. Стельмах); “Живемо, як горох при дорозі: хто не йде, то смикне” (І. Котляревський).

На фоні загального локативного значення форми місцевого відмінка з прийменниками в(у), при залежно від лексичного наповнення набувають додаткових контекстуальних значень, наприклад, значення середовища, виражене формами множини від назв людей, значення характеристики за одягом або предметом на поверхні чогось, значення присутності, значення підпорядкування, залежності.

Функція темпоральності відтворюється формою місцевого відмінка з прийменниками в(у), на, при, по, о(об), що перебувають у детермінантній позиції. Прийменник в(у) з відмінковою формою місцевого передає сему часу у назвах місяців, назвах певного вікового періоду, назвах року і століття, зрідка у назвах процесів, напр.: у січні, у травні; у дитинстві, у юності; у 1919 році, у XIX столітті; у роботі, у бою. Прийменник на формує часове значення із словами етап, стадія, напр.: “…. на даному етапі швидкого технічного прогресу створення нової чи новітньої машини понад силу одній особі” (з газ.); “…цю хворобу на ранній стадії її виникнення можна вилікувати” (журн.).

Прийменник при в поєднанні з формою місцевого відмінка, яка називає процеси, стани, функціонує як часовий орієнтир, напр.: “…яка вона була ніжна при зустрічі з ним, яка сердечна та красива, здається, ніколи такою не бачив” (О. Гончар); “Образи декабристів спливають у нашій уяві і при відвіданні села Кам’янки на Кіровоградщині…” (Визначні місця України). Прийменник по з місцевим відмінком формує сему часового поняття, після якого настає відповідне явище, напр.: “На нічному зоряному небі виткнулася ставна парубоча постать і по хвилі сховалася в густих бур’янах по той бік тину” (М. Коцюбинський); “Перші дні по приїзді треба було згаяти на службові справи” (Панас Мирний).

Прийменник о(об) разом з іменником година у формі місцевого відмінка відтворює позначення точного часу, напр.: о першій годині 20 хвилин, об одинадцятій годині 5 хвилин, а також о цій (тій, такій) порі. Залежно від лексико – семантичного наповнення форми місцевого відмінка на інваріантну сему часу можуть накладатися інші значення, формуючи контекстуальні часово-просторові, часово-умовні, часово-причинові відношення.

Зрідка прийменниково-відмінкові форми місцевого передають інструментальні відношення, напр.: терти на тертці, передавати по радіо, по телефону, по селектору; кататися на машині, на велосипеді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ - Довідник з української мови


Місцевий відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ