Митні режими

Зовнішньоекономічна діяльність

6 ОСНОВИ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6.3 Митні режими

Товари і транспортні засоби переміщаються через митний кордон відповідно до їхніх митних режимів.

Митний режим – це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, для митних цілей.

Відповідно до мети переміщення товарів через митну кордон України існують такі види митного режиму:

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5)

транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України;

12) знищення чи руйнування;

13) відмова на користь держави.

Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України, відповідно до мети їхнього переміщення і на підставі документів, які направляються митному

органу для здійснення митного контролю й митного оформлення.

Питання, пов’язані зі здійсненням митного контролю відповідно до заявленого митного режиму, регулюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, який визначає порядок здійснення такого контролю і надає роз’яснення щодо застосування відповідних митних процедур.

Розглянемо більш докладно кожний з митних режимів.

Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їхнього перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) надання митному органу документів, що засвідчують підстави й умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання й інших обмежень.

Реімпорт – митний режим, відповідно до якого товари, що мають українське походження і вивезені за межі митної території України відповідно до митного режиму експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін ввозяться па митну територію України для вільного обігу на цій території.

Товари можуть переміщатися через митний кордон України в митному режимі реімпорту, якщо вони:

1) походять з митної території України;

2) ввозяться па митну територію України не пізніше ніж через один рік після їхнього вивезення (експорту) за межі митної території України;

3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;

4) ввозяться в тому ж стані, у якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін унаслідок природного зношування чи втрат при нормальних умовах транспортування і збереження, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе тільки за умови, що товари, заявлені в режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, котрі були раніше експортованими товарами.

У разі реімпорту товарів впродовж одного року з дати їхнього експорту суми вивізного (експортного) мита, оплачені при їхньому експорті, повертаються власникам цих товарів чи уповноваженим ними особам на підставі їхніх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

Особа, що переміщає товари в режимі реімпорту, виплачує суми, отримані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також відсотки з цих сум, нараховані за дисконтною ставкою Національного байку України.

Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їхнє повернення на цю територію і без встановлення умов їхнього використання за межами митної території України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1) надання митному органу документів, що засвідчують підстави й умови вивезення товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Реекспорт – митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін з моменту їхнього ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України в режимі реекспорту, якщо:

1) митному органу наданий дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органа або органа, визначеного міжнародним договором України, укладеним у встановленому законом порядку, на реекспорт товарів;

2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, у якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін унаслідок природного зношування або втрат за нормальних умов транспортування і збереження;

3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;

4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік із дня їхнього ввезення на митну територію України.

Звільнення від оподатковування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами України.

До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом.

Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщаються під митним контролем між двома митними органами чи в межах зони діяльності одного митного органа без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Товари, що переміщаються транзитом, мають:

1) перебувати в незмінному стані, крім змін унаслідок природного зношування чи втрат за нормальних умов транспортування і збереження;

2) не використовуватися на території України з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) у випадках, визначених законодавством України, переміщатися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщатися встановленими маршрутами і шляхами;

5) бути доставленими до митного органа призначення в термін, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту й інших умов перевезення.

У випадках, передбачених законодавством України, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту тільки за умови належного обладнання транспортного засобу і застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органа призначення, передбачених статтями 161 – 164 Митного Кодексу.

Рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень Митного Кодексу та інших законів України.

Тимчасове ввезення (вивезення) – митний режим, відповідно до якого товари можуть увозитися на митну територію України або вивозитися за межі митної території України з обов’язковим подальшим поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношування або втрат за нормальних умов транспортування.

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1) надання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їхнього тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2) надання митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, що тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов’язання про їхнє зворотне вивезення (ввезення) у терміни, обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), які не перевищують термінів, установлених Митним Кодексом;

3) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органа на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо одержання такого дозволу передбачене законом.

Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов’язання у зворотному вивезенні допускається стосовно:

– товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях чи інших подібних заходах;

– професійного устаткування, необхідного особам, що прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації чи зйомки фільмів;

– контейнерів, піддонів, упакування, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв’язку з якоюсь комерційною операцією, але саме ввезення яких не є комерційною операцією;

– зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, що перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їхнє використання на території України не має комерційного характеру;

– товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового і навчального устаткування, устаткування для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

– особистих речей пасажирів і товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

– матеріалів для реклами і туризму;

– транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

– морських і річкових судів, інших плавучих засобів і повітряних судів, що ввозяться з метою ремонту;

– устаткування і матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва і ремонту морських і річкових судів, інших плавучих засобів і повітряних судів.

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їхньої ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їхнього повернення.

Загальний термін тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік із дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України). З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин цей термін може бути продовжено відповідним митним органом.

Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

До закінчення термінів тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов’язання у зворотному вивезенні (ввезенні) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), має:

1) вивезти (увезти) ці товари відповідно до зобов’язання, наданого митному органу;

2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з дотриманням вимог Митного Кодексу й інших законодавчих актів України.

У випадку тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, що визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону дотримання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Митний склад – митний режим, відповідно до якого завезені через кордони митної території України товари зберігаються під митним контролем без стягування податків і зборів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання й інших обмежень у період збереження, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їхнього вивезення за межі митної території України.

У режим митного складу можуть розміщуватися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України і транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Товари, які можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов збереження, мають зберігатися у спеціально обладнаних приміщеннях.

Термін збереження товарів, завезених через кордони митної території України, у режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати приміщення цих товарів у зазначений режим.

Термін збереження в режимі митного складу підакцизних товарів, завезених через кордони митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати розміщення їх у цей режим.

Товари, завезені через кордони митної території України, що зберігаються в режимі митного складу, до закінчення термінів збереження мають бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму.

Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати розміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного терміну такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.

З товарами, що перебувають у режимі митного складу, можуть здійснюватися такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів;

2) підготовка товарів з дозволу митного органа до продажу (відчуження) і транспортування: здрібнювання партій, формування відправлень, сортування, упакування, перепакування, маркірування, навантаження, вивантаження, перевантаження й інші подібні операції.

Для збереження товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, площадки – митні ліцензійні склади.

Ліцензування діяльності, пов’язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та ліцензійних умов.

Спеціальна митна зона – це митний режим, відповідно до якого товари, що ввозяться на територію спеціальних (вільних) економічних зон через кордони митної території України, а також до товарів, що вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачене законом.

Спеціальними митними зонами є частини території України, па яких упроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподатковування товари, завезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, які знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, цілком виготовлених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту.

Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться спеціальна митна зона, з метою належної організації митного контролю може вимагати від органів управління цієї зони здійснення таких заходів:

1) спорудження огородження за периметром зони;

2) встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону у визначені години роботи;

3) застосування інших заходів, що не перешкоджають нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку зону.

Забороняється будь-яке будівництво в межах спеціальних митних зон без попереднього узгодження з митним органом, у зоні діяльності якого перебуває спеціальна митна зона.

З метою забезпечення належного митного контролю в спеціальних митних зонах митні органи мають право:

1) здійснювати постійний контроль і нагляд за межами спеціальних митних зон, а також за доступом у них;

2) вимагати від осіб, що переміщають товари через кордон спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких товарів з метою їхнього контролю;

3) проводити перевірку товарів, що переміщаються через кордон спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення передбачених Митним Кодексом операцій і недопущення переміщення заборонених товарів;

4) здійснювати перевірки товарів, що знаходяться у спеціальних митних зонах;

5) здійснювати інші передбачені законом заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.

У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови дотримання положень Митного Кодексу. Перелік видів товарів і операцій, що з ними здійснюються, визначається в законі про конкретну спеціальну митну зону.

З метою забезпечення виконання законів і з урахуванням характеру товарів можуть впроваджуватися окремі заборони й обмеження щодо здійснення операцій з товарами в спеціальних митних зонах. Такі заборони й обмеження стосовно спеціальних митних зон установлюються законами.

Кабінет Міністрів України може обмежувати або забороняти ввезення окремих товарів у спеціальні митні зони.

Товари можуть перебувати в спеціальних митних зонах впродовж усього часу функціонування таких зон.

Особи, що здійснюють операції з товарами в спеціальних митних зонах, ведуть облік товарів, які ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються й реалізуються, подають митним органам звітність про такі операції в порядку, який встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, повинні відображатись в облікових документах.

У разі ліквідації спеціальної митної зони власники товарів, що перебувають у цій зоні, або уповноважені ними особи зобов’язані розпорядитися зазначеними товарами до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони.

У разі, якщо до моменту остаточного вирішення всіх питань, пов’язаних з ліквідацією спеціальної митної зони, власник товарів, які перебувають у цій зоні, або уповноважена ним особа не розпорядиться зазначеними товарами, такі товари підлягають декларуванню до іншого митному режиму.

Магазин безмитної торгівлі – митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться і реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного зв’язку, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без стягування мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, але без застосування заходів нетарифного регулювання.

Товари, а також супутні товарам роботи, у режимі магазина безмитної торгівлі реалізуються тільки в спеціальних торгових закладах (магазинах безмитної торгівлі).

Розташування магазинів безмитної торгівлі й умови реалізації в них товарів мають виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.

Приміщення магазина безмитної торгівлі може містити в собі:

1) торговий зал (зали), у тому числі бари і пункти громадського харчування;

2) допоміжні приміщення;

3) склад магазина.

Термін перебування товарів у режимі магазина безмитної торгівлі не може перевищувати трьох років із дня їхнього розміщення в цей режим. Після закінчення чи впродовж зазначеного терміну товари можуть бути заявлені митному органу:

1) для вільного обігу на митній території України;

2) для вільного обігу за межами митної території України;

3) для розміщення в режим митного складу;

4) для знищення під митним контролем.

Власники магазинів безмитної торгівлі можуть мати митні склади для збереження і подальшого постачання в магазини усіх видів товарів, у тому числі підакцизних.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю усіма видами продовольчих та непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) і іноземного походження, крім товарів, що заборонені відповідно до законодавства до ввезення, вивезення і транзиту через територію України.

Порядок відкриття, ліквідації магазинів безмитної торгівлі, а також правила продажу ними товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Власником магазина безмитної торгівлі може бути тільки підприємство – резидент.

Власник магазина безмитної торгівлі зобов’язаний:

1) вчасно декларувати митному органу товари, що надходять у магазин чи вибувають з магазина, і надавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

2) виключити можливість надходження в магазин і вилучення з магазина товарів поза митним контролем;

3) дотримуватися положень Митного Кодексу й інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;

4) вести облік товарів, що надходять у магазин безмитної торгівлі і реалізуються ним, і подавати митним органам, у зоні діяльності яких знаходиться магазин безмитної торгівлі, звіт про рух товарів у магазині за формою, установленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Переробка на митній території України – митний режим, відповідно до якого завезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, зазнають у встановленому законодавством порядку переробки без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Ввезення і переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюються з дозволу митного органа відповідно до положень Митного Кодексу й інших законів України.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо він виданий на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для ухвалення рішення, або у разі, коли підприємство-резидент, якому видане такий дозвіл, не дотримується положень Митного Кодексу й інших актів законодавства України.

Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.

Операції щодо переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів – монтаж, зборку, монтування і налагодження, унаслідок чого отримуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення і регулювання;

4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють або полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому цілком витрачаються.

Окремі операції з переробки товарів за дорученням підприємства – резидента, якому видано дозвіл па переробку товарів па митній території України, з дозволу митного органа, можуть здійснюватися іншим підприємством. При цьому відповідальність перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл па проведення операцій щодо переробки товарів на митній території України.

У разі, якщо за умовами переробки товарів на митній території України передбачається виконання кількох операцій щодо їхньої переробки кількома підприємствами, кожне з підприємств, яке бере участь у процесі переробки, має одержати дозвіл митного органа на переробку товарів на митній території України. Переміщення товарів між підприємствами, що спільно беруть участь у їхній переробці, здійснюється з дозволу і під контролем митних органів.

Термін переробки товарів на митній території України обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки.

Термін переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству – резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів і розпорядження продукцією їхньої переробки, але, як правило, не може перевищувати 90 днів.

Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства чи іншого центрального органа виконавчої влади може встановлювати інші терміни переробки товарів.

Митні органи можуть проводити перевірку товарів, завезених для переробки на митній території України, а також продуктів їхньої переробки в будь-якої особи, що здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Митні органи здійснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки вказуються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.

У разі вивезення за границі митної території України товарів, завезених для переробки на митній території України, або продуктів їхньої переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа – митної декларації, у якій зазначається кількість і вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.

Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється в порядку, установленому Митним Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.

Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачене проведення розрахунків частиною продуктів їхньої переробки, такі продукти мають бути оформлені як завезені на митну територію України в режимі імпорту зі стягуванням усіх належних податків і зборів та застосуванням відповідних заходів нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

Переробка за межами митної території України – митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання з метою їхньої переробки за межами митної території України і подальшого повернення в Україну.

Під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, аналогічні операціям за попереднім митним режимом.

Законами України можуть встановлюватися обмеження щодо окремих операцій з переробці товарів за межами митної території України.

Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органа на підставі положень Митного Кодексу й інших законів України.

Термін переробки товарів за межами митної території України обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що вивозяться для переробки.

Термін переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час видачі дозволу підприємству – резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але, як правило, не може перевищувати 90 днів. Виходячи з технологічних особливостей переробки Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органа виконавчої влади може встановлювати інші терміни переробки товарів.

Митні органи здійснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки вказуються в договорі (контракті) на переробку продукції за межами митної території України.

У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, або продуктів переробки, вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа декларації на товари іноземного походження, що були витрачені в процесі переробки українських товарів.

Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого товари, завезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться в стан, що виключає їхнє використання, без стягування податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, які знищуються або руйнуються.

Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органа, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може заподіяти істотну шкоду навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи разом з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Знищення або руйнування товарів здійснюється коштом їх власника чи іншої зацікавленої особи.

Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення чи руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що завезені на митну територію України і знаходяться під митним контролем.

Відмова на користь держави – митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що знаходяться під митним контролем, без будь-яких умов у свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не стягуються податки і збори, а також; не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органа, що видається в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені в митний режим відмови на користь держави.




Митні режими