Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності за допомогою митних тарифів (див. Митний тариф) у межах протекціоністської політики та їх мінімізації або повного усунення фритредерства (“вільної торгівлі”). Протекціоністська спрямованість митних тарифів забезпечується завдяки збереженню високих ставок мита насамперед на товари текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, електротехнічного

машинобудування тощо, з одного боку, і підвищенню митних тарифів залежно від ступеня обробки товарів у межах єдиного технологічного циклу – з іншого. Як наслідок – сировина імпортується за низькими ставками мита, напівфабрикати – за вищими, готові вироби – за найвищими. В основі митних тарифів розвинених країн світу – гармонізована система опису та кодування товарів, розроблена 1988 з метою сприяння збору статистичних даних міжнародної торгівлі, їх аналізу, уніфікації комерційних документів і класифікаційних систем та ін. Ця система у наступні роки неодноразово вдосконалювалась.




Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності