Мізес Людвіг фон

Мізес Людвіг фон (1881 – 1973) – американський економіст, представник неокласичного напряму в економічній теорії. Народився в Австро-Угорщині, у м. Ламберг. У 1913-1938 обіймав посаду професора Віденського університету, у 1938-1940 працював професором на кафедрі міжнародних економічних відносин Женевського університету, з 1945 – професор Нью-Йоркського університету. М. необгрунтовано вважав економічну теорію “наукою про цілеспрямовану діяльність” і частиною праксеології, заперечував можливість існування змішаної економіки (що не підтверджено

практикою), але визнавав, що капіталізм навіть не може гарантувати рівних можливостей для людей. У своїх працях М. також активно захищав приватну власність, основані на ній принципи економічної свободи та вільної конкуренції, а механізм ринкового саморегулювання економіки вважав найдосконалішим для розподілу суспільної праці відповідно до структури суспільних потреб. Тому засуджував спроби розширення державного втручання у розвиток капіталістичної економіки. Такі погляди відображають здебільшого
реалії XVIII-XIX ст. М. стверджував, що запровадження державної власності на засоби виробництва і централізоване планове регулювання економіки унеможливлюють розвиток товарно-грошових відносин, отже, ринкових принципів ціноутворення, без чого неможливі ефективне використання ресурсів і господарський розрахунок. Соціалізм розглядав як “систему запланованого хаосу та знищення економічної раціональності”. Це, на його думку, зумовлено тим, що при соціалізмі відсутня ринкова оцінка ресурсів, стимули для інновацій та надмірна бюрократизація. Така оцінка є певною мірою слушною лише щодо державної моделі соціалізму, яка існувала в СРСР. М. некоректно зводить поняття обміну до будь-якого виду діяльності, а діяльність ототожнює з причиною. Методологічною стороною його поглядів є принцип індивідуалізму, суто психологічне пояснення мети людини (а отже, абстрагування від соціальних аспектів), внаслідок чого для нього є нелогічним усе духовне та історичне. Загалом М. сповідує філософські погляди Декарта, його дуалізм, тобто самостійне існування свідомості і матерії (причому матерія вважається незмінною, а лише свідомість і дух є нібито абсолютно активними), а також абсолютизацію ним методу дедукції (а отже, математичного методу) та ігнорування індукції.




Мізес Людвіг фон