Міжнародне економічне право

Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права історично були інкорпоровані в міжнародне звичаєве право, а нині набули розвитку в багатосторонніх договорах, які

виходять далеко за межі свого первісного економічного характеру. Класичні свободи, права і рівноправність в економічній сфері забезпечує держава для себе і своїх громадян лише шляхом ухвалення договору. Свобода торгівлі, судноплавства, транзиту, дорожнього, залізничного і повітряного транспорту, так само як і вільного доступу до моря, здобувається саме цим шляхом. Є ряд класичних стандартів М. е. п., що розвивалися протягом тисячоліть у договорах про торгівлю і судноплавство: стандарт найбільшого сприяння нації, національний стандарт, стандарт відкритих дверей, стандарт справедливості, мінімум стандарту
міжнародного права, преференційний стандарт. Після 1945 р. цей перелік був доповнений стандартом економічного добросусідства, який діє на основі взаємності. Міжнародне звичаєве право – державна практика, визнана суб’єктами міжнародного права юридично зобов’язальною. Процес створення М. з. н. включає два визначальні елементи: загальну практику держав і визнання державами цієї загальної практики як права.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Міжнародне економічне право - Довідник з правознавства


Міжнародне економічне право