МНЕМОНІКА

Культурологічний словник

МНЕМОНІКА – сукупність формальних прийомів запам’ятовування, що забезпечують штучне закріплення матеріалу в пам’яті, цей процес грунтується головним чином на асоціації. М. як мистецтво запам’ятовувати виникла в Давній Греції. Сутність М. в тому, щоб за допомогою спеціальних схем швидко запам’ятовувати і тривалий час зберігати в пам’яті знання. За легендою, М. винайшов давньогрецький поет Сімонід. М. абстрагується від логічного і смислового змісту матеріалу і використовує лише його зовнішню форму.

Наприклад, запам’ятати, яка вісь координат зветься абсцисою, а яка – ординатою, можна так: уявити собі, як витягуються губи при вимові першого звука у відповідному слові (а – горизонтально, о – вертикально) і співвіднести це уявлення з напрямом осей. Окремі мнемонічні асоціації бувають дотепними і зручними, але рекомендувати мнемоніку як єдину і всеохоплюючу “систему” удосконалення пам’яті – значить штовхати дитину на небезпечний шлях. Мнемічні зв’язки лише підкріплюють запам’ятання логічного змісту матеріалу, а не компенсують його. Не слід абсолютизувати мнемічні прийоми.




МНЕМОНІКА - Культурологічний словник


МНЕМОНІКА