Мобілізаційні заходи та евакуація

Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)

§ 2. ОБОРОННІ БОЇ В УКРАЇНІ 941-1949 рр. ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ

3. Мобілізаційні заходи та евакуація.

Радянсько-компартійна система повинна була організувати відсіч ворогові та перебудувати економіку країни на воєнний лад, оскільки була єдиною політичною силою в суспільстві, яка всіма можливими засобами утвердила свою монопольну владу в країні.

З перших днів війни до армійських лав було мобілізовано 2 млн тих, хто не підлягав призову. З них створювали формування

народного ополчення та винищувальні батальйони для охорони прифронтового тилу. Силами ополченців в Україні було збудовано 4 тис. км оборонних ліній і багато військових споруд. За рахунок добровільних внесків громадян створено Фонд оборони. На сотні мільйонів карбованців його поповнила православна церква. Було також організовано надання шефської допомоги пораненим та їхнім родинам.

На думку вченого

Український історик М. Коваль писав: “Парадокс історичної ситуації полягав у тому, що система, яка внаслідок численних прорахунків і помилок авторитарної влади поставила країну на край

безодні, мусила в умовах найгострішої воєнно-політичної кризи явити чудо – нещадними тоталітарними методами врятувати її від загибелі”.

Одночасно з воєнною мобілізацією проводили так звані громадянські мобілізації жінок, студентів, учнів шкіл на звільнені робочі місця.

Складовою частиною перебудови економіки на воєнний лад стала масова евакуація підприємств на схід СРСР. Нею передбачалася також евакуація інженерів і робітників, потрібних для налагодження виробництва на новому місці. Усього з України до Росії, Казахстану та Середньої Азії вивезли майже 1 тис. заводів. З них понад 550 великих, а 190 союзного значення. Це дало можливість реконструювати заводи на Уралі, у кілька разів збільшити там виробництво металу й налагодити випуск броньованої сталі. Харківський завод ім. Комінтерну після евакуації до Нижнього Тагіла налагодив виробництво танків Т-34, Київський авіаційний завод випускав літаки в Новосибірську. Обладнання з

 Мобілізаційні заходи та евакуація

Мешканці українських сіл залишають рідні місця. Серпень 1941 р.

Дніпропетровська і Харкова було встановлене на Пермському авіаційному заводі.

Евакуйовано було й десятки наукових установ, інститутів АН УРСР, спілки письменників, художників і композиторів, 70 вищих навчальних закладів, майже 50 театрів, редакцій газет і журналів. Більшість культурних і наукових установ України евакуйовано до столиці Башкири – Уфи.

З України вивезли також майже все обладнання електростанцій, 30 тис. тракторів, понад 6 млн голів худоби, 1,6 мли т шкіри, хутра, 125 мли т зерна та різноманітного продовольства. Згідно з партійною директивою і воєнною тактикою “випаленої землі”, усе, що не могли вивезти, спалювали чи руйнували. У Донбасі були затоплені всі шахти, знищені всі промислові об’єкти Дніпрельстану, у повітря висаджені 54 домни. Відступаючи, Червона армія підривала за собою мости, руйнувала залізниці, знищувала телеграфні лінії тощо. Усе це згубно позначилося на життєвому рівні населення, яке залишалося на окупованій території. Адже в полях, наприклад, виконуючи партійну директиву, спалювали хліби, позбавляючи населення, яке не мало змоги евакуюватися, засобів для існування.

Нерідко поведінка підривників повністю ігнорувала потреби людей, яких кидали напризволяще, а то й набувала злочинного характеру. Так. 18 серпня 1941 р. в повітря було висаджено греблю Дніпрогесу, якраз тоді, коли нею рухалися військові колони та мирні громадяни. Дніпровою заплавою прокотилася майже 30-метрова хвиля, пищачи на своєму шляху великі запаси товарів, військового майна, десятки суден із командами, тисячі голів худоби. І це сталося за півтора місяця до вступу нацистів у м. Запоріжжя.

У Дніпропетровську був підірваний хлібокомбінат разом із робочою зміною та людьми, які стояли в черзі за хлібом біля магазину. В Одесі частину приморських кварталів затопили разом із мешканцями…

Радянська влада виправдовувала воєнними діями знищення національних святинь і культурних цінностей, кидаючи напризволяще музейні колекції. Коли внаслідок авіаційного нальоту на Чернігів загорівся місцевий історичний музей з унікальними експонатами, секретар обкому заборонив гасити пожежу. За наказом радянського командування в перші дні окупації нацистами м. Києва було висаджено в повітря майже всі будівлі на Хрещатику. Така ж доля спіткала й Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Спішний відступ Червоної армії мав трагічні наслідки для політичних в’язнів Західної України. Протягом 22-29 червня 1941 p. НКВС провів масове винищення

 Мобілізаційні заходи та евакуація

Руїни Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври, м. Київ. 1941р.

В’язнів без огляду на висунуті проти них обвинувачення – енкавеесівці тоді розстріляли 40-50 тис. невинних людей.

Евакуацією було приховано знищення таких відомих діячів української культури й науки, як А. Кримський, П. Франко, К. Студинський і багатьох інших.




Мобілізаційні заходи та евакуація - Історія


Мобілізаційні заходи та евакуація