Монокультурне землеробство

Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання однотипної агротехніки, вузька спеціалізація сільськогосподарського виробництва, необхідність незначних

капіталовкладень, що за не виснаженості земель давало змогу вирощувати певні види сільськогосподарської продукції за низькою собівартістю й отримувати значну диференціальну земельну ренту. Негативні аспекти М. з.: неможливість для країни з монокультурним характером виробництва розвивати інші галузі; цілковита залежність сільського господарства від кон’юнктури світового ринку, передусім від світових аграрних криз; майже цілковита залежність внутрішнього споживання країни від імпорту іноземних товарів; інтенсивне виснаження землі (через відсутність сівозмін та інших чинників), а отже, поступове зниження врожайності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Монокультурне землеробство - Економічний словник


Монокультурне землеробство