ЧИСЛІВНИК
3. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ
Числівник-морфологічно своєрідний клас слів, тому що він нейтралізував успадковані від іменників і прикметників граматичні категорії роду та числа і лишився виразником лише однієї граматичної,..категорії – категорії відмінка. Зберігши відмінювання, числівник не втратив зв’язку з іменами і не перетворився тим самим на прислівник. Проте відмінок числівника має свою специфіку у порівнянні з категорією відмінка іменника та прикметника. Це виявляється насамперед у досить розгалуженій
За характером засобів вираження відмінкових форм у словозмінній системі іще слівників виділяється – дев’ять типів відмінкових парадигм, а саме: 1) відмінювання числівника один (одна,
Парадигма числівника один (одна, одно(-в), одні) включає такі відмінкові форми:
Однина | Множина | ||
Чол. рід – | Середи, рід | Жін. рід | |
Н. один | Одн-о(-е) | Одн-а | Одн-і |
Р. одн-ого | Одніі-еї (ої) | Одн-их | |
Д. одн-ому | Одн-ій | Одн-им | |
З. один або | Одн-о(-е) | Одн-у | Одн-і або одн-их |
Одн-ого | |||
О. одн-им | Одніі-ею(-ою) | Одн-ими | |
М. (на) одн-ому(-ім) | (на) одн-ій | Одн-их |
Числівник один (одна, одно(-е), одні) відмінюється як займенник той (та, те, ті). Родовий та орудний відмінки однини жіночого роду числівника один мають паралельні форми однієї – одної, однією – одною, що виникли під впливом займенникових форм тієї – тої, тією – тою.
Відмінкова парадигма числівників два, три, чотири охоплює такі форми:
Однина
Чол. – Середи, рід | Жін. рід | |||
Н. дв-а | Дв-і | Тр-и | Чотир-и | |
Р. дв-ох | Тр-‘ох | Чотир-‘ох | ||
Д. дв-ом | Тр-‘ом | Чогир-‘ом | ||
3. дв-а або дв-ох | Дв-і або дв-ох | Тр-и або | Чотир-и або | |
Тр-‘ох | Чотир-‘ох | |||
О. дв-ома | Тр-‘ома | Чотир-ма | ||
М. (на) дв-ох | (на) тр-‘ох | (на) чотир-‘ох |
Числівник два у називному і знахідному відмінках розрізняється за родами (два – форма чол.-середи, роду, дві – форма жін. роду), у непрямих відмінках розрізнення за родами немає. В орудному відмінку числівники два, три мають закінчення – ома, числівник чотири – ма.
Форма знахідного відмінка числівників два, три, чотири залежить від значення іменників, з якими вони вживаються: при назвах неживих предметів форма знахідного відмінка однакова з формою називного, при назвах живих істот вона збігається з формою родового відмінка.
Числівники від п’яти до десяти та числівники на – дцять і – десят мають таку відмінкову парадигму:
Н. | П’ять | Одинадцять | Сімдесят | |
Р. | П’ят-и(-‘ох) | Одинадцят-и(-‘ох) | Сімдесят-и(-‘ох) | |
Д. | П’ят-и(-‘ом) | Одинадцят-и(-‘ ом ) | Сімдесят-и(-‘ом) | |
3. | П’ять або п’ят-и (-‘ох) | Одинадцять або | Сімдесят або | |
Одинадцят-и(-‘ох ) | Сімдесят-и(-‘ох) | |||
О. | П’ять-ма(-‘ома) | Одинадцять-ма (-‘ома) одинадцят-и(-‘ох) | Сімдесять-ма(-‘ома) | |
М. | (на) п’ят-и(-‘ох) | Сімдесят-и(-‘ох) |
Ця відмінкова парадигма об’єднує найбільшу кількість числівників. Характерною її ознакою є наявність двох підсистем форм – первинних форм родового, давального та місцевого відмінків на – и та вторинних, що розвинулися під впливом числівників два, три, чотири, форм на – ох, – ом. В орудному відмінку вживаються лише вторинні форми з двома різновидами закінчень – – ма і – ома.
Парадигма числівників сорок, дев’яносто, сто найбільш однотипна, тому що вона включає лише дві відмінних за закінченнями форми: одну – для називного – знахідного відмінка, другу – для непрямих відмінків – родового, давального, орудного та місцевого.
Н. сорок | Дев’яносто | Сто |
Р. сорока | Дев’яноста | Ста |
Д. сорока | Дев’яноста | Ста |
З. сорок | Дев’яносто | Сто |
О. сорока | Дев’яноста | Ста |
М. (на) сорока | (на) дев’яноста | (на) ста |
Парадигма числівників двісті – чотириста та числівників на – сот реалізується в таких формах:
Н. двісті | Чотириста | Дев’ятсот |
Р. двохсот | Чотирьохсот | Дев’ятисот |
Д. двомстам | Чотирьомстам | Дев’ятистам |
З. двісті | Чотириста | Дев’ятсот |
О. двомастами | Чотирмастами | Дев’ятьмастами дев’ятьомастами |
М. (на) двохстах | (на) чотирьохстах | (на) дев’ятистах |
У числівників цієї парадигми відмінюються обидві складові частини, причому перша частина числівників від п’ятисот до дев’ятисот може вживатися в обох відмінкових формах – формах на – и та – ох, – ом.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як відповідні іменники, зокрема тисяча – як іменник першої відміни мішаної групи; мільйон, мільярд – як Іменники другої відміни твердої групи; нуль – як іменник другої відміни м’якої групи.
Н. тисяч-а | Мільйон | Нуль |
Р. тисяч-і | Мільйон-а | Нул-я |
Д. тисяч-і | Мільйон-у(-ові) | Нул-ю(-еві) |
З. тисяч-у | Мільйон | Нуль |
О. тисяч ею | Мільйон-ом | Нулем |
М. (на) тисяч-і | (на) мільйон-і | Нул-і |
У відмінковій парадигмі збірних числівників виділяються такі форми:
Н. двоі-е | П’ятер-о | Обидв-а, обо]-е, обидв-і |
Р. дв-ох | П’ят-‘ох | Об-ох |
Д. дв-ом | П’ят-‘ом | Об-ом |
3. двоі-е або дв-ох | П’ятер-о або п’ят-‘ох | Обидв-а або обо’\-е, обидв-і або об-ох |
0. дв-ома | П’ять-ма,-‘ома | Об-ома |
М. (на) дв-ох | (на) п’ят-‘ох | (на) об-ох |
Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників, причому в числівників п’ятеро – двадцятеро і тридцятеро вони збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників. Числівники обидва, обидві, обоє відмінюються як числівник два, втрачаючи в непрямих відмінках показники родової приналежності.
Аналітичні за своєю структурою дробові числівники відмінюються за двома парадигмами: перший компонент – за власне – числівниковою, другий компонент – за прикметниковою.
Н. тр и сьом их | П’ять дванадцят-их | |
Р. тр-‘ох сьом их | П’ят-и дванадцят-их | |
Д. тр-‘ом сьом-им | П’ят-и дванадцят-им | |
З. тр-и сьом-их | П’ять дванадцят-их | |
О. тр-‘ома сьом-ими | П’ять-ма дванадцят-ими | |
М. (на) тр-‘ох сьом их | (на) п’ят и дванадцят-их |
Словозміна неозначено-кількісних числівників відзначається строкатістю, тому що невелика кількість цих відмінюваних лексем формує три парадигми, а саме: кілька, декілька відмінюються подібно до числівника два; багато, небагато – подібно до числівника три; кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівник п’ять. Неозначено-кількісні числівника мало, немало, чимало – взагалі невідмінювані лексеми.
Н. кільк-а | Багат-о | Кільканадцять |
Р. кільк-ох | Багат-‘ох | Кільканадцят-и(-‘ох) |
Д. кільк-ом | Багат-‘ом | Кільканадцят-и(-‘ом) |
З. кільк-а, – ох | Багат-‘ох | Кільканадцять, кільканадцят-и(-‘ох) |
О. кільк-ома | Багать-ма | Кільканадцять-ма(-‘ома) |
М. (на) кільк-ох | (на) багат-‘ох | (на) кільканадцят-и(-‘ох) |
У складених числівників відмінюється кожний компонент відповідно до загальних парадигматичних особливо” стей, пор.:
Н. ст-о сімдесят шість
Р. ст-а сімдесят-и(-‘ох) шест-и(-‘ох)
Д. ст-а сімдесят-и(-‘ом) шест-и(-‘ом)
З. ст-о сімдесят шість
О. ст-а сімдесять-ма(-‘ома) шість-ма(-‘ома)
М. (на) ст-а сімдесят-и(-‘ох) шест-и(-‘ох)