МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ

ЧИСЛІВНИК

3. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівник-морфологічно своєрідний клас слів, тому що він нейтралізував успадковані від іменників і прикметників граматичні категорії роду та числа і лишився виразником лише однієї граматичної,..категорії – категорії відмінка. Зберігши відмінювання, числівник не втратив зв’язку з іменами і не перетворився тим самим на прислівник. Проте відмінок числівника має свою специфіку у порівнянні з категорією відмінка іменника та прикметника. Це виявляється насамперед у досить розгалуженій

системі – словозміни, що зумовлено генетичними зв’язками числівників з різними групами слів. В українській мові втратив відмінювання лише числівник півтора – півтори. Двовідмінкову систему відмінювання мають числівники дев’яносто, сто, сорок. Решта відмінкових парадигм числівників належить до три – та чотиривідмінковнх, пор.: п’ять, п’яти, п’ятьма; чотири, чотирьох, чотирьом, чотирма.

За характером засобів вираження відмінкових форм у словозмінній системі іще слівників

виділяється – дев’ять типів відмінкових парадигм, а саме: 1) відмінювання числівника один (одна, одно(-е), одні): 2) відмінювання числівників два, три, чотири; 3) відмінювання числівників від п’яти до десяти й усіх числівників на – диять і – десят; 4) відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто; 5) відмінювання числівників двісті – чотириста, та числівників на – сот; 6) відмінювання числівників тисяча мільйон, міяьярд; 7) відмінювання збірних числівників; 8) відмінювання дробових числівників; 9) відмінювання неозначено-кількісних числівників.

Парадигма числівника один (одна, одно(-в), одні) включає такі відмінкові форми:

Однина

Множина

Чол. рід –

Середи, рід

Жін. рід

Н. один

Одн-о(-е)

Одн-а

Одн-і

Р. одн-ого

Одніі-еї (ої)

Одн-их

Д. одн-ому

Одн-ій

Одн-им

З. один або

Одн-о(-е)

Одн-у

Одн-і або одн-их

Одн-ого

О. одн-им

Одніі-ею(-ою)

Одн-ими

М. (на) одн-ому(-ім)

(на) одн-ій

Одн-их

Числівник один (одна, одно(-е), одні) відмінюється як займенник той (та, те, ті). Родовий та орудний відмінки однини жіночого роду числівника один мають паралельні форми однієї – одної, однією – одною, що виникли під впливом займенникових форм тієї – тої, тією – тою.

Відмінкова парадигма числівників два, три, чотири охоплює такі форми:

Однина

Чол. – Середи, рід

Жін. рід

Н. дв-а

Дв-і

Тр-и

Чотир-и

Р. дв-ох

Тр-‘ох

Чотир-‘ох

Д. дв-ом

Тр-‘ом

Чогир-‘ом

3. дв-а або дв-ох

Дв-і або дв-ох

Тр-и або

Чотир-и або

Тр-‘ох

Чотир-‘ох

О. дв-ома

Тр-‘ома

Чотир-ма

М. (на) дв-ох

(на) тр-‘ох

(на) чотир-‘ох

Числівник два у називному і знахідному відмінках розрізняється за родами (два – форма чол.-середи, роду, дві – форма жін. роду), у непрямих відмінках розрізнення за родами немає. В орудному відмінку числівники два, три мають закінчення – ома, числівник чотири – ма.

Форма знахідного відмінка числівників два, три, чотири залежить від значення іменників, з якими вони вживаються: при назвах неживих предметів форма знахідного відмінка однакова з формою називного, при назвах живих істот вона збігається з формою родового відмінка.

Числівники від п’яти до десяти та числівники на – дцять і – десят мають таку відмінкову парадигму:

Н.

П’ять

Одинадцять

Сімдесят

Р.

П’ят-и(-‘ох)

Одинадцят-и(-‘ох)

Сімдесят-и(-‘ох)

Д.

П’ят-и(-‘ом)

Одинадцят-и(-‘ ом )

Сімдесят-и(-‘ом)

3.

П’ять або п’ят-и (-‘ох)

Одинадцять або

Сімдесят або

Одинадцят-и(-‘ох )

Сімдесят-и(-‘ох)

О.

П’ять-ма(-‘ома)

Одинадцять-ма (-‘ома) одинадцят-и(-‘ох)

Сімдесять-ма(-‘ома)

М.

(на) п’ят-и(-‘ох)

Сімдесят-и(-‘ох)

Ця відмінкова парадигма об’єднує найбільшу кількість числівників. Характерною її ознакою є наявність двох підсистем форм – первинних форм родового, давального та місцевого відмінків на – и та вторинних, що розвинулися під впливом числівників два, три, чотири, форм на – ох, – ом. В орудному відмінку вживаються лише вторинні форми з двома різновидами закінчень – – ма і – ома.

Парадигма числівників сорок, дев’яносто, сто найбільш однотипна, тому що вона включає лише дві відмінних за закінченнями форми: одну – для називного – знахідного відмінка, другу – для непрямих відмінків – родового, давального, орудного та місцевого.

Н. сорок

Дев’яносто

Сто

Р. сорока

Дев’яноста

Ста

Д. сорока

Дев’яноста

Ста

З. сорок

Дев’яносто

Сто

О. сорока

Дев’яноста

Ста

М. (на) сорока

(на) дев’яноста

(на) ста

Парадигма числівників двісті – чотириста та числівників на – сот реалізується в таких формах:

Н. двісті

Чотириста

Дев’ятсот

Р. двохсот

Чотирьохсот

Дев’ятисот

Д. двомстам

Чотирьомстам

Дев’ятистам

З. двісті

Чотириста

Дев’ятсот

О. двомастами

Чотирмастами

Дев’ятьмастами дев’ятьомастами

М. (на) двохстах

(на) чотирьохстах

(на) дев’ятистах

У числівників цієї парадигми відмінюються обидві складові частини, причому перша частина числівників від п’ятисот до дев’ятисот може вживатися в обох відмінкових формах – формах на – и та – ох, – ом.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як відповідні іменники, зокрема тисяча – як іменник першої відміни мішаної групи; мільйон, мільярд – як Іменники другої відміни твердої групи; нуль – як іменник другої відміни м’якої групи.

Н. тисяч-а

Мільйон

Нуль

Р. тисяч-і

Мільйон-а

Нул-я

Д. тисяч-і

Мільйон-у(-ові)

Нул-ю(-еві)

З. тисяч-у

Мільйон

Нуль

О. тисяч ею

Мільйон-ом

Нулем

М. (на) тисяч-і

(на) мільйон-і

Нул-і

У відмінковій парадигмі збірних числівників виділяються такі форми:

Н. двоі-е

П’ятер-о

Обидв-а, обо]-е, обидв-і

Р. дв-ох

П’ят-‘ох

Об-ох

Д. дв-ом

П’ят-‘ом

Об-ом

3. двоі-е або дв-ох

П’ятер-о або п’ят-‘ох

Обидв-а або обо’\-е, обидв-і або об-ох

0. дв-ома

П’ять-ма,-‘ома

Об-ома

М. (на) дв-ох

(на) п’ят-‘ох

(на) об-ох

Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників, причому в числівників п’ятеро – двадцятеро і тридцятеро вони збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників. Числівники обидва, обидві, обоє відмінюються як числівник два, втрачаючи в непрямих відмінках показники родової приналежності.

Аналітичні за своєю структурою дробові числівники відмінюються за двома парадигмами: перший компонент – за власне – числівниковою, другий компонент – за прикметниковою.

Н. тр и сьом их

П’ять дванадцят-их

Р. тр-‘ох сьом их

П’ят-и дванадцят-их

Д. тр-‘ом сьом-им

П’ят-и дванадцят-им

З. тр-и сьом-их

П’ять дванадцят-их

О. тр-‘ома сьом-ими

П’ять-ма дванадцят-ими

М. (на) тр-‘ох сьом их

(на) п’ят и дванадцят-их

Словозміна неозначено-кількісних числівників відзначається строкатістю, тому що невелика кількість цих відмінюваних лексем формує три парадигми, а саме: кілька, декілька відмінюються подібно до числівника два; багато, небагато – подібно до числівника три; кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівник п’ять. Неозначено-кількісні числівника мало, немало, чимало – взагалі невідмінювані лексеми.

Н. кільк-а

Багат-о

Кільканадцять

Р. кільк-ох

Багат-‘ох

Кільканадцят-и(-‘ох)

Д. кільк-ом

Багат-‘ом

Кільканадцят-и(-‘ом)

З. кільк-а, – ох

Багат-‘ох

Кільканадцять, кільканадцят-и(-‘ох)

О. кільк-ома

Багать-ма

Кільканадцять-ма(-‘ома)

М. (на) кільк-ох

(на) багат-‘ох

(на) кільканадцят-и(-‘ох)

У складених числівників відмінюється кожний компонент відповідно до загальних парадигматичних особливо” стей, пор.:

Н. ст-о сімдесят шість

Р. ст-а сімдесят-и(-‘ох) шест-и(-‘ох)

Д. ст-а сімдесят-и(-‘ом) шест-и(-‘ом)

З. ст-о сімдесят шість

О. ст-а сімдесять-ма(-‘ома) шість-ма(-‘ома)

М. (на) ст-а сімдесят-и(-‘ох) шест-и(-‘ох)




МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ