МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ДІЄСЛОВО: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
55. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони означають?
Хрущі над вишнями гудуть,
В саду дрімають сонні вишні,
А матері до хвірток вийшли
Поглянуть, чи сини ідуть.
Як легко матерям зітхати!
Сягнувши далей і висот,
Сини вертаються.
І от сім’я вечеря коло хати.
Вже соловей завів своє
Десь у гущавині вишневій,
А у високім чистім небі
Вечірня зіронька встає.
І от поснули вже сини.
А в
Весь вік готові ждать вони
Синів із мандрів чи з роботи,
Лиш щоб ніколи – із війни.
Галина Гордасевич
– 3 якою відомою кожному українцеві поезією перегукується вірш? Хто автор цієї поезії? Прочитайте її напам’ять, визначте в її тексті дієслова, до кожного поставте питання.
ДІЄСЛОВО – самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? тощо.
Дієслова мають такі граматичні категорії: час, число, особу, рід, вид, спосіб.
У реченнях дієслова найчастіше виконують
Мати Колихала дитинча (Д. Луценко). Наївно Дивиться дитя (П. Перебийніс).
56. Роздивіться таблицю. До якої колонки ви віднесли б кожне з поданих дієслів?
ДІЄСЛОВА ОЗНАЧАЮТЬ:
КОНКРЕТНУ ФІЗИЧНУ ДІЮ | СТАН | ВИЯВИ ОЗНАКИ | ПРОЦЕС МОВЛЕННЯ Й МИСЛЕННЯ | СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ, ПОЧУТТЯ Й ПЕРЕЖИВАННЯ |
Будувати Креслити | Спати Стояти | Біліти Блищати | Розповідати Міркувати | Шанувати Поважати |
Думати, рухатися, упіймати, відповідати, радіти, переписувати, малювати, боронити, любити, загрожувати, мислити, сидіти, сумувати, співчувати, голубити, захищати, бігти, ткати, гадати, вишивати, висіти, нападати, жаліти, обіцяти.
– Визначте серед дієслів синоніми та антоніми.
57. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Перепишіть прислів’я, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. Якими членами речення є ці дієслова?
1. Материна молитва з дна моря підіймає. 2. У дитини болить пальчик, а в матері пече серце. 3. Матір тішить не хліб, а добре слово дитини. 4. Грубе слово від дітей глибоко ранить і не гоїться. 5. У матері серце болить, як чужі діти плачуть. 6. До батька чемно вітайся, а матері низько вклоняйся. 7. Дівчата шиють і співають, а мати поре і плаче.
– Назвіть дієслова, вжиті в переносному значенні. Які дієслова означають почуття й переживання?
– Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Поясніть у них розділові знаки.
– Визначте складні речення, обгрунтуйте вживання в них розділових знаків.
– Підкресліть орфограму “знак м’якшення”. Поясніть уживання знака м’якшення.
Дієслова на – ть, – ться пишуть зі знаком м’якшення: знають, навчаються.
Дієслова на – ться вимовляють так: сміються [с’м’ійу́ц’:а], граються [грайуц’:а].
Дієслова на – ш, – шся пишуть без знака м’якшення: знаєш, навчаєшся. Вимовляють їх так: [знаеиш], [навсчайеис’:а].
В особових закінченнях дієслів першої дієвідміни пишуть літери е, є: хочеш, знаєш.
В особових закінченнях дієслів другої дієвідміни пишуть літери и, ї: ходиш, клеїш.
ОРФОГРАМА:
Знак м’якшення;
Літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів
58. Прочитайте речення, визначте дієслова.
1. Де мати посіє, там стелиться ласка, де мати посадить, там сходить добро (В. Крищенко). 2. Як виростеш ти, сину, закінчиш те, чого я не скінчила. Ти не лякатимешся втоми і негоди (За Г. Гордасевич). 3.І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (B. Симоненко).
– Дієслова з орфограмою “знак м’якшення” вимовте відповідно до правил орфоепії. Поясніть уживання знака м’якшення.
– Визначте дієслова з орфограмою “літери е (є), и (і) в особових закінченнях дієслів”. Поясніть написання особових закінчень дієслів. Розкажіть, як ви визначаєте дієвідміну дієслова.
– Які з дієслів ужито в прямому значенні, які – у переносному?
59. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.
1. Діло розумом починаєт..ся, а руками робитеся. 2. Коли за все візьмеш..ся, то нічого не зробиш… 3. Кому місяць світит.., тому й зорі всміхаються. 4. Всяка іржа очищаєт..ся, та сліди лишаються. 5. Раз обпечеш..ся, то другий раз побережеш..ся. 6. Краще бит..ся з орлом, ніж мирит..ся з вороном. 7. Помилиш..ся, запізниш..ся – щастя не спізнаєш (Народна творчість).
– Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.
– Виділені слова передайте звукописом.
60. Перепишіть, передаючи літерами записами звукописом дієслова.
1. [п’ід’іймайеиц’:а] місяць над містом, заглядає до мене в вікно (В. Сосюра). 2. І віє вітер у лице, в гілках [полошчеиц’:а]. І геть промокле деревце в світлицю [просиeц’:а] (М. Луків). 3. І ніжно [гoрнеиц’а] до мене крило вербиченьки зелене (К. Лесьєв-Лесь). 4. У криниці голуба вода [с’в’ітиeц’:а] глибинними вогнями (Д. Ліщенко).
– Підкресліть у словах орфограми “знак м’якшення” та “літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів”.
61. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки.
1. Вітре буйний ти з морем говор..ш (Т. Шевченко). 2. Р..веш вітре та не плач..ш бо тобі не тяжко (В. Забіла). 3. Мовч..ш мій друже ясний і зітха..ш (Леся Українка). 4. Як ми не посі..мо вітер то хто ж дочекаються змін? (М. Осадчий). 5. Майбутнім ми мар..мо а сучасним, на жаль, горду..мо (Народна творчість). 6. Ми сто..мо на грані невідомих шляхів
Майбутніх (О. Теліга). 7. Ми гордо йд..мо шляхами України. … Ми чин..мо волю наших прадідів, це вони нас послали в путь (В. Голобородько).
– Позначте у словах орфограму “літери е (є), и (ї) в особових закінченнях дієслів”.
– Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
– Назвіть ужиті в реченнях дієслова-антоніми.
62. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! До кожного з дієслів доберіть спільнокореневі антоніми, які різняться префіксами. Антоніми запишіть парами, префікси виділіть.
Відійти, зарядити, роз’єднати, заплющити, відкріпити, зашифрувати, від’їхати, причалити, підперезатися, стулити, відступати.
– Позначте в словах вивчені орфограми. Обгрунтуйте написання слів.
63. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Розкрийте значення поданих фразеологізмів. Складіть і запишіть із ними речення.
1. Убирати з молоком матері. 2. Різати правду-матінку. 3. І рідна мати не впізнає.
– Визначте у фразеологізмах дієслова. Які з дієслів ужито в переносному значенні?
– До вжитих у фразеологізмах дієслів поставте питання. Які дієслова називають дію безвідносно до часу, числа, особи? У якому дієслові можна визначити час, число, особу?
64. Проаналізуйте таблицю. Скільки основних форм має дієслово? Визначте, до яких форм дієслова належать виділені в реченнях слова.
ФОРМИ ДІЄСЛОВА
НАЗВА ФОРМИ | На яке питання відповідає | Загальне значення | Приклади |
Неозначена форма | Що робити? Що зробити? | Дія, стан або процес поза часом, способом, числом, особою | Звільняти, Записати |
Особове дієслово | Що роблю? Що зроблю? Що робив? Що зробив? Що буду робити? тощо | Дія, стан предмета | Звільняю, Запишу, Звільняв, Записав, Буду звільняти Буду записувати |
Дієприкметник | Який? яка? Яке? які? | Ознака предмета за дією | Звільнений, Записаний |
Безособова форма на -но, -то | Що зроблено? | Дія, яку сприймаємо як результат | Звільнено, Записано |
Дієприслівник | Що роблячи? Що зробивши? | Додаткова дія, ознака, обставина дії | Звільняючи, Записавши |
1. Ліпше мовчати, ніж сварку почати. 2. Що там говорити, коли нічого і балакати. 3. Мовчи, язичку, дістанеш паляничку. 4. Як випустиш зі свого язика, то на чужому вже не вдержиш. 5. Мовлене слово полетить, а записана думка зостанеться. 6. У закритий рот муха не залетить. 7. Не кожне слово говорене веде за собою діло творене. 8. Не питай, хто писав, а читай, що написано. 9. Сказано – зроблено. 10. Лінивий учень плачучи до школи йде. 11. Мовивши слово, будь йому паном.
– Визначте синоніми. До яких форм дієслова бони належать?
– Поспостерігайте: які дієслівні форми вживаються в мовленні найчастіше?
65. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки дієслівні форми. За таблицею визначте назву кожної з форм.
1. Аж до діброви… ваші розмови. 2. Ви говоріть, а ми будемо…. 3. Твою роботу визначає… тобою діло. 4. До чужого рота… ворота. 5. За що куплено, за те…. 6. Брехню…, брехунів б’ють. 7. Не на користь книжку читати, коли вершки лиш…. 8. Хороша книга – яскравіше зірки… .
ДОВІДКА
Не приставиш. Підтакувати. Чути. Сяє. Продано. Знімати. Слухаючи.
Зроблене.
– Визначте в записаних реченнях дієслова-антоніми. До яких дієслівних форм вони належать?
– Прочитайте вжиті в реченнях особові форми дієслів. Як ви їх розпізнаєте?
66. Перепишіть висловлювання, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Визначте дієслова, з’ясуйте граматичні ознаки кожного – час, особу, число, рід (якщо є).
Людство поділя..т..ся на дві частини. Перша див..т..ся телевізор; друга його майже не див..т..ся.
Я належу до другої, тому що вважаю телевізор хронофагом. Із жалем думаю про тих, хто всі свої уявлення та знання про світ ч..рпає з “ящика”. Вони йдуть крізь ж..ття й тягнуть за собою, мовби свою тінь, невиліковну телезалежність.
Вони все знають, усіх упізнають, носять у голові нав’язані кимось думки та погляди. Усе, чого не було в “ящику”, для них не становить жодної цін..ості.
За М. Слабошпицьким
– Лексичне значення слова хронофаг з’ясуйте за Тлумачним словничком. Чи спільнокореневі з ним слова хронічний та хронологічний? Перевірте себе за словником іншомовних слів.
– Виділене слово передайте звукописом. Поясніть відмінність між його вимовою та написанням.
– Визначте, до якого типу мовлення належить висловлювання. Свою думку доведіть.
– Розкажіть, як ви ставитеся до телебачення. У відповіді вживайте дієслова, які називають процеси мислення й мовлення.
– Чи можна наш час назвати добою телебачення? Відповідь побудуйте у формі роздуму.
Чи має переваги над телебаченням Інтернет? Обговоріть це питання з батьками та однокласниками. Уживайте дієслова, що означають стан і вияви ознаки.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)