Моє. Твоє. Наше

Урок 86. Моє. Твоє. Наше

– Назви речі в класі, які належать тобі, а потім ті, які належать усім. Поміркуй, якими речами ти можеш поділитися, а якими – ні.

Сорочка, м’яч, парта, зубна щітка, ракетка, спідниця, черевики, білизна, рюкзак, комп’ютер, гребінець, дошка, підручники, гімнастична зала, шахи, бадмінтон.

Мишкові купили велосипед. Хлопці оточили Мишка. Обмацували колеса, педалі, руль, фару. Велосипед усім подобався. Усі заздрили Мишкові.

– Що ж, катайся, – сказав Федько й відійшов убік, – немовби йому зовсім не хотілося

кататися.

– Ти думаєш, мені справді дуже хочеться на ньому кататися? – байдуже запитав Мишко. – Бери, пробуй.

Федько, не вірячи своїм вухам, схопив велосипед, сів на нього й помчав шкільним стадіоном. Катався аж до дзвінка на урок.

На першій перерві катався Іван, на другій – Степан, на третій – Сергій, на четвертій – Оля.

Залишилися кататися й після уроків. Велосипед переходив з рук у руки. До четвертої години каталися всі.

Мишко привів велосипед о пів на п’яту, мов коня на вуздечці.

– Де це ти досі катався? – здивувалась мати. – Хіба ж так можна?

– А я й не

катався.

– Як – не катався?

– Хлопці каталися. Й дівчатка.

Мати полегшено зітхнула й сказала, немовби сама до себе:

– Найбільше чого я боялась, – що ти сам кататимешся (За Василем Сухомлинським).

– Хто катався на велосипеді Мишка? Чому зраділа мати? Хотів би ти мати такого друга, як Мишко? Чому? А зміг би бути сам таким товаришем, як Мишко?

Моє – те, що належить мені. Твоє – те, що мені не належить. Наше – те, що належить усім.

Запам’ятай!

Російською мовою

Українською мовою

Как будто

Немовби

Равнодушно

Байдуже

Остались

Залишились

С облегчением

Полегшено

Вздохнуть

Зітхнути


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Моє. Твоє. Наше - Українська мова


Моє. Твоє. Наше