Мультидивізіональна структура компанії (М-структура)

Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) – структура, яка передбачає створення напівавтономних виробничих відділень зі статусом “центрів прибутку”, які розробляють власні бюджети, дотримуються принципів самоокупності й оцінюються за показником прибутку від використаних ресурсів. З цією метою окремі могутні корпорації створили генеральну дирекцію зі штатом вищих управляючих, радників і фінансистів, які ретельно оцінювали діяльність відділів, що розподіляли ресурси і переважно займалися стратегічним плануванням,

позбавивши управляючих, які відповідали за долю компанії, рутинної операційної діяльності, створили умови для довготермінового планування та оцінки результатів розвитку компанії, а розподіл наявних і придбання нових ресурсів поклали на команду вищих менеджерів загального профілю. М-структура також має досконалий механізм моніторингу й контролю з боку вищих менеджерів зовнішнього аудиту за структурними підрозділами, що забезпечує досягнення найефективнішого розподілу фінансів компанії між її відділеннями і диференційоване застосування інструментів внутріфірмового стимулювання і контролю. Упровадження
М-структури також означає, що відповідальність за операційну діяльність покладається на керівників відділів. Менеджери генеральної дирекції виконують такі основні обов’язки: 1) класифікація та розмежування самостійних господарських операцій всередині компанії; 2) виділення кожної з них у формі напівавтономних підрозділів зі статусом “центру прибутку”; 3) оцінка ефективності економічних результатів діяльності кожного відділу; 4) визначення мотивації; 5) розподіл фінансів на користь відділів, здатних найефективніше їх використати; 6) заходи стратегічного планування (диверсифікація, придбання інших фірм, продаж власних активів та інших пов’язаних з цими операціями дій). Отже, для М-структури характерне оптимальне поєднання можливостей дивізіоналізації з внутріфірмовим контролем і виробленням стратегічних рішень. Основні переваги М-структури – “відокремлене і взаємопов’язане” ухвалення стратегічних і оперативних рішень, виокремлення відповідних “зон відповідальності”, “зон прибутковості”, “стратегічних і тактичних зон господарювання”. ТНК спираються на М-структуру, як правило, для розширення сфери управління своїми активами, включаючи активи на території іноземних держав, т. зв. дочірні фірми у країні базування. У США перетворення корпорації на принципах М-структури відбулося значно раніше, ніж у фірмах Європи чи в інших регіонах. Тому американські корпорації краще підготовлені до початку прямого інвестування за кордон, ефективного управління міжнародними операціями на світових ринках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) - Економічний словник


Мультидивізіональна структура компанії (М-структура)