Національна екологічна безпека

Національна екологічна безпека – складова національної безпеки, яка передбачає такий стан довкілля, який забезпечує здоров’я населення, стабільний і стійкий соціально-економічний розвиток, не загрожує майбутнім поколінням. Конкретніше Н. е. б. означає відсутність екологічних катастроф і аварій, їх можливої загрози в результаті нераціональних дій різних суб’єктів. Економічний розвиток окремої країни, групи країн і людства не повинен перевищувати екологічні можливості довкілля до самоочищення від шкідливих відходів і самовідновлення

порушених природних процесів з урахуванням відповідних природоохоронних заходів. Найважливішими напрямами Н. е. б. є збереження тваринного та рослинного світу планети, озонового шару Землі, зниження енерго – та ресурсомісткості ВВП, дотримання вимог міжнародних угод у цій сфері і передусім – Кіотського протоколу (див. Кіотський протокол). З метою мінімізації екологічних загроз у розвинених країнах створюються централізовані системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації різноманітного
(в т. ч. техногенного) характеру і захисту населення від їх наслідків. Значення Н. е. б. для розвитку суспільства поступово наростатиме згідно з законом зростання екологічних потреб. Крім того, необхідно враховувати право майбутніх поколінь на екологічну безпеку, що передбачає екологізацію виробництва, споживання, ідеології, свідомості, освіти та ін.




Національна екологічна безпека