Наголос

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ

Наголос

У процесі мовлення не всі приголосні вимовляються з однаковою звуковою інтенсивністю. Наголос – це виділення одного зі складів слова за допомогою додаткового посилення голосу.

Склад, на який припадає наголос, називається наголошеним (сильним). Усі інші склади в слові – ненаголошеними (слабкими). Наголос у складі надає йому більшої інтенсивності й тривалості при вимові. Голосні й приголосні наголошеного складу вимовляються чітко й виразно.

Наголос присутній

у кожному повнозначному слові. Але службові слова найчастіше наголосів не мають.

Складні слова, крім головного наголосу, можуть мати побічні (додаткові) наголоси. Наприклад: Вічно′зеле′ний, висо′коорганізо′ваний.

Наголос в українській мові є вільним, тобто може належати будь-якому складу в слові, бути незакріпленим за певним складом.

В українській мові наголос також є рухомим, оскільки при змінюванні слова може переміщуватися з одного складу на інший. Наприклад: Вода′ – во′ди, земля′ – зе′млі.

Завдяки наголосу можна розрізняти слова у тому випадку, коли звукове оформлення слів є тотожним. Наприклад: Обі′д – о′бід, по′тяг – потя′г.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Наголос - Довідник з української мови


Наголос