Науково-технічна інтеграція країн ЄС

Науково-технічна інтеграція країн ЄС – цілеспрямоване і поступове зближення та об’єднання науково-технічних потенціалів у процесі взаємоузгодженого розвитку науки і техніки цих країн і формування на цій основі шляхом спеціалізації та кооперації речових елементів інтегрованого технологічного способу виробництва. Концентрованим виразом Н.-т. і. к. ЄС є проведення країнами даного союзу єдиної науково-технічної політики, початкові форми якої втілились на галузевому рівні при створенні ЄОВС та Євратома відповідно у 1951 та 1957 рр. , а також

у металургійній промисловості та сільському господарстві. В середині 60-х XX ст. країни ЄС проводили спільні дослідження і розробки в інформатиці, транспортній сфері, екології та ін., у 70-х – у сфері освіти, а з 1974 формується самостійний напрям цілісної науково-технічної політики, яка охоплює найважливіші сфери та галузі економіки. З цією метою створюється єдиний інституціональний механізм, який під керівництвом Ради міністрів і Комісії європейських товариств (КЄТ) здійснює спільне фінансування НДДКР та окремих національних дослідницьких центрів, розробляє довготермінові пріоритети такої політики.
До таких пріоритетів належать біотехнологія, інформатика, нові засоби та предмети праці, телекомунікації, дослідження космічного простору, створення транспорту найновіших поколінь тощо. Рада Європи 2000 у Лісабоні стратегічними цілями розвитку країн ЄС, назвала перехід до динамічної системи освіти, підвищення конкурентоспроможності та ін.; у Барселоні (2002) ці країни зобов’язалися активізувати наукові дослідження та інновації (передбачається вільний обіг останніх).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Науково-технічна інтеграція країн ЄС - Економічний словник


Науково-технічна інтеграція країн ЄС