Наземне обслуговування повітряних суден – АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 7 АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ (АТ)

7.6. АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ

Наземне обслуговування повітряних суден

Загальні положення

Головна проблема і вимога діяльності цивільної авіації – безпека польотів, яка безпосередньо залежить від якості наземного обслуговування повітряних суден. Організація і технологія наземного обслуговування характеризується тим, що відбувається перехід до повітряних технологій, прийнятих у світовій авіації. Типовою є ситуація, коли аеропорт обслуговує багато авіакомпаній,

які працюють на значній відстані від власних технологічних баз. Тому наземне обслуговування літаків авіакомпаній здійснюють інші, так звані обслуговуючі компанії. В зв’язку з тим, що в світі існує багато авіакомпаній, виникла необхідність узгодити в світовій цивільній авіації правила і процедури наземного обслуговування, а також розробити стандартні форми відповідних угод. Уперше це було здійснено 1967 року ІАТА (Міжнародна авіатранспортна асоціація) у вигляді стандартної угоди наземного обслуговування
(SGHA), яку включили до Керівництва ІАТА з наземного обслуговування в аеропортах (AHM). Вказані документи отримали статус 1988 року, коли була утворена Рада ІАТА з наземного обслуговування (IGHC), що об’єднала представників авіакомпаній, незалежних компаній, які виконують наземне обслуговування, адміністративні органи аеропортів та інші організації, що безпосередньо здійснюють наземне обслуговування.

Прийняті документи постійно оновлюються і вдосконалюються новими редакціями або додатками, оформлюються у вигляді стандартів:

AHM 801 – вступ до стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування;

AHM 802 – коментарі до стандартної угоди;

AHM 803 – рекомендований текст – Меморандум про взаєморозуміння;

AHM 804 – система оцінки стандартів аеропортових послуг (AHS 1000);

AHM 810 – стандартна угода ІАТА про наземне обслуговування;

AHM 814 – стандартна угода щодо послуг із бортхарчування;

AHM 815 – угода ІАТА щодо оформлення перевізної документації;

AHM 817 – стандартна угода про навчання персоналу.

Основна угода між перевізником і компанією, яка здійснює наземне обслуговування, встановлює:

– перелік разових послуг;

– конфіденційність;

– порядок видачі субпідрядів на виконання послуг;

– вимоги до обслуговування;

– оплату послуг;

– відповідальність сторін і відшкодування збитків;

– порядок арбітражу;

– гербові і реєстраційні збори;

– строк дії і порядок припинення угоди.

Послуги з наземного обслуговування згідно із вказаними міжнародними документами включають в себе:

– надання відомостей про представництво обслуговуючої компанії і її розміщення;

– процедури контролю завантаження ПС, надання засобів зв’язків і автоматизованої системи керування вильотом (ОС5);

– контроль за засобами пакетування вантажів (ІЛ-0);

– обробку багажу і обслуговування пасажирів, вантажів і пошти;

– використання перонних технологій (супроводження, стоянка, зв’язок з екіпажем, завантаження-розвантаження, запуск, переміщення ПС, безпека);

– обслуговування ПС після польоту і перед вильотом (очищення, внутрішнє прибирання, обслуговування туалетів, заправлення водою, кондиціювання, послуги діайсингу, обслуговування окремих сервісних систем пасажирського салону, внутрішньої екіпіровки);

– заправлення пальним, дозаправлення мастильними матеріалами і спецрідинами;

– технічне обслуговування ПС (транзитне, додаткове, місце в ангарі тощо);

– забезпечення польоту і робота з екіпажами;

– забезпечення спецтранспортом;

– забезпечення бортовим харчуванням;

– здійснення контролю і управління;

– забезпечення охорони і безпеки.




Наземне обслуговування повітряних суден – АЕРОПОРТИ УКРАЇНИ