ПРИСЛІВНИК
НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ
У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного критерію у цьому наборі їх кількість різна: від чотирьох (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) до шести, а іноді й більше (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово і прислівник), виділяється клас не повнозначних (службових) частин мови, або службових слів, до яких зараховують здебільшого прийменник, сполучник
Виразником релятивної семантики у реченні Навіть дорослі взяли участь у шкільній шоу – вікторині виступає частка навіть, бо вона виділяє рему речення при його актуальному членуванні (Навіть дорослі Ц взяли участь у шкільній шоу – вікторині), виконуючи комунікативне завдання – хто взяв участь у шкільній шоу – вікторині.
Релятивну семантику у межах морфологічного слова, як відомо, передають синтетичні релятивні морфеми, зокрема відмінкові флексії. Виразниками семантики відношень у межах синтаксичної одиниці або між синтаксичними одиницями виступають прийменники, сполучники та частки. Отже, за семантичною ознакою (релятивною семантикою) вони мають статус морфеми, але не синтетичної, а аналітичної. За морфологічною ознакою прийменники, сполучники і частки також уподібнюються до морфем, тому що так само одноморфемні на противагу морфологічним одиницям – конструкціям, які мінімально членуються на дві морфеми – кореневу і релятивну.