Неоколоніалізм

Неоколоніалізм – нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій – держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими країнами йти на певні поступки: розвивати об’єкти інфраструктури і підприємства з обробки сировини (як умову участі в розробці джерел сировини), надавати державну допомогу тощо. Формами неоколоніальної залежності країн, що розвиваються, є економічна,

в т. ч. кадрова, політична, ідеологічна, військова. Поширеним методом політики Н. є, зокрема, насаджування маріонеткових режимів колишніми метрополіями, втягування цих держав у воєнні блоки, створення на їх територіях своїх військових баз. Вивезення прибутків з цих країн значно перевищує інвестиції в них, а також обсяги державної допомоги. Так, за даними Програми розвитку ООН, щорічні втрати країн, що розвиваються, від нерівноправного доступу до ринків збуту приблизно у 10 разів перевищували у другій половині 90-х обсяги іноземної допомоги. Найгостріша проблема для цих країн – зовнішня заборгованість.
Загальний обсяг зовнішньої економічної заборгованості країн, що розвиваються, – 2,5 трлн дол., а витрати на обслуговування боргу – до 150 млрд дол. щорічно. З 1950 по 2001 частка цих країн у світовій торгівлі скоротилася з 35 до 24%, посилилась диференціація між слабо – і високорозвиненими країнами, а також диференціація в середині перших (див. Диференціація країн, що розвиваються). Подолати кризу заборгованості, інші форми економічного Н. можна за умови встановлення нового міжнародного економічного порядку, консолідації слаборозвинених країн та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Неоколоніалізм - Економічний словник


Неоколоніалізм