МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Прийменник як службова частина мови
Непохідні й похідні прийменники
За походженням прийменники поділяються на дві основні групи: Непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні).
До Непохідних належать давні прийменники, спосіб творення яких визначити важко, а то й неможливо. Це такі прийменники, Як без, до, від (од), з (зі, зо), із (ізо), за, на, над (наді, надо), о (об), під (піді, підо), у (в), по, при, про та ін.
Непохідні Прийменники часто вживаються з кількома відмінковими формами (Під дерево, під деревом., на
До Похідних прийменників належать:
А) утворені сполученням непохідних прийменників: Попід, поза, задля, з-за, з-під та інші;
Б) утворені шляхом переходу з інших частин мови (іменників, сполучників): Край, коло, назустріч, близько, вздовж, довкола, навкруги та ін.
Ці прийменники пізнішого походження, найчастіше вони співвідносяться з повнозначними словами, від яких утворилися. Окремі з цих прийменників у реченні можуть виступати то як прислівники чи іменники, то як прийменники. Порівняймо речення: Тихо Навкруги, мертво (М. Коцюбинський) і Хо сидить посеред галяви, а Навкруги його панує мертва, прикра тиша (М. Коцюбинський). У першому реченні слово навкруги – прислівник, у другому – прийменник.
Похідні прийменники вживаються переважно з якимось одним відмінком: Навколо (чого? – Р. В.), Поміж (чим? – Ор. в.) та ін.