Predmety



Непряме оподаткування

ФІНАНСИ

Модуль 3

ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН І МЕТОДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розд іл 8

ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

8.5. Характеристика основних податків податкової системи України

Існуюче в Україні податкове законодавство передбачає, по суті, дворівневу систему їх встановлення: загальний закон, у якому встановлюється сукупність податків, та закони з конкретних видів податків. При цьому окремі види податків і обов’язкових платежів у законодавчому порядку не були відрегульовані. У зв’язку з цим розроблено і підготовлено до затвердження “Податковий кодекс”, як єдиний законодавчий акт, що регулює усю податкову систему.

Загалом чинна в Україні податкова система відповідає міжнародним стандартам оподаткування. Основна її відмінність полягає в тому, що в структурі податкових надходжень поки що провідна роль належить платежам підприємств, а податки з громадян становлять менше як 20 %.

Розглянемо в загальних рисах механізм оподаткування в Україні на основі структурно-логічних схем основних податків та обов’язкових платежів.

Непряме оподаткування

Податок на додану вартість (ПДВ) належить до непрямих податків і є видом універсального акцизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Він сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції товарів,


виконання робіт, надання послуг, за умов імпорту товарів до або під час митного оформлення. Така роль ПДВ визначається тим, що йому властива висока еластичність: зміна кон’юнктури ринку і рівня цін має незначний вплив на податкову базу, оскільки ПДВ встановлюється у вигляді відсоткової надбавки до цін. Систему справляння ПДВ показано на рис. 8.8.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.8. Структурно-логічна схема ПДВ

Платниками податку є всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України. Фізичні особи, обсяг продажу в яких за рік не перевищує 100 річних неоподатковуваних мінімумів, звільняються від сплати податку (на сьогодні в Україні неоподатковуваний мінімум становить 17 грн.).

Об’єкт оподаткування. У ПДВ розрізняють номінальний і реальний об’єкти оподаткування. Номінальний, як визначено законодавством, – це виручка від реалізації товарів (робіт, послуг). Реальним об’єктом оподаткування є додана вартість – сума заробітної плати і прибутку, оскільки при сплаті податку вираховується його сума, що сплачена платником своїм постачальникам.

В Україні встановлено єдину ставку ПДВ – 20 %. Крім того, для окремих випадків передбачена нульова ставка.

Порядок обчислення і сплати. ПДВ, що належить до сплати, обчислюється як різниця між податковим зобов’язанням (сумою ПДВ з реалізації товарів, робіт, послуг) і податковим кредитом (сумою ПДВ у придбаних матеріальних ресурсах, енергії, оплачених послугах тощо). ПДВ сплачується до бюджету місячними і квартальними платежами залежно від річного обсягу оподатковуваних операцій.

На сьогодні ПДВ набув широкого застосування. Він є важливою складовою податкових систем у більш як 40 країнах світу, в тому числі в 17 європейських країнах. Ставки податку встановлюються у відсотках, які коливаються від 12 % у Люксембурзі та Іспанії до 22 % у Данії і 25 % у Ірландії. Кількість ставок досить різна від однієї (у Данії) до семи (у Франції). Найнижча ставка – 2,1 % у Франції на продовольчі товари, і найвища – 33,3 % щодо товарів, які є предметами розкоші. Загалом існують підстави для висновку, що досвід застосування ПДВ у країнах Європи підтверджує його життєздатність і успішне функціонування у ринкових системах.

Акцизний збір також належить до непрямих податків і встановлюється на високорентабельні та монопольні товари (продукцію) і включається до ціни цих товарів, робіт, послуг. Ставки та перелік товарів (послуг), на які поширюється акцизний збір, встановлюються Верховною Радою України. Схематично акцизний збір подано на рис. 8.9.

Платниками акцизного збору є національні виробники підакцизних товарів та суб’єктів, що імпортують чи реалізують ці товари.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.9. Структурно-логічна схема акцизного збору

Об’єктом оподаткування є оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних – їхня митна вартість.

Ставки акцизного збору встановлюються у відсотках та твердих розмірах. Відсоткові ставки застосовуються відносно до обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок. Включення акцизного збору у відпускні ціни товарів (ВЦ) проводиться за такою формулою (А – ставка акцизного збору):

 Непряме оподаткування

Тверді ставки встановлені в євро на одиницю товару чи певну величину його виміру.

Обчислення і сплату акцизного збору проводять двома методами. Для лікеро-горілчаних і тютюнових виробів встановлено стягнення податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для решти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць).

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Воно характеризується схемою, наведеною на рис. 8.10.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.10. Структурно-логічна схема мита

Платниками мита є декларанти товарів, які переміщуються через кордон.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів, або їхня кількісна оцінка, що залежить від виду встановлених ставок.

Ставки мита встановлюються:

– у відсотках до митної вартості;

– у грошовому вимірі у євро на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.

Відсоткові ставки мита встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.

Порядок обчислення і сплати. Обчислення мита проводиться за встановленими ставками за товарними групами. Сплата проводиться декларантом і є підставою для випуску товарів з митниці.

Пряме оподаткування

Основною формою прямого оподаткування є прибутковий податок. Залежно від платників податку він поділяється на два види: з юридичних осіб і з фізичних осіб.

Податок на прибуток підприємства належить до прямих податків. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24 грудня 2002 р. № 349 передбачає оподаткування прибутку, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. Значно розширено в новому законі амортизаційні норми, що в середньостроковій перспективі дасть змогу багатьом підприємствам поновити свої виробничі потужності. Система прибуткового оподаткування підприємств наведена на рис. 8.11.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.11. Структурно-логічна схема податку на прибуток підприємств

Платниками податку на прибуток є юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організації в частині комерційної діяльності.

Об’єктом оподаткування є балансовий прибуток (з відповідними корективами), який визначається як різниця між валовими доходами і валовими витратами.

Ставка податку на прибуток встановлена на рівні 25 %.

Порядок обчислення і сплати. Податок сплачується щоквартально, виходячи з фактичного прибутку встановленого на основі бухгалтерського і податкового обліку.

Податок на доходи фізичних осіб є видом особистого прибуткового оподаткування. Він визначається у такому порядку (рис. 8.12).

 Непряме оподаткування

Рис. 8.12. Структурно-логічна схема прибуткового податку з громадян

Платниками податку є фізичні особи незалежно від віку, громадянства та інших ознак, які мають самостійне джерело доходів.

Об’єктом оподаткування є:

– у громадян, що постійно проживають в Україні, – сукупний річний дохід, одержаний з різних джерел на території України та за її межами;

– у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, – дохід, отриманий з джерел в Україні.

Ставки податку. Як правило, прибуткове оподаткування громадян здійснюється за прогресивною шкалою. До 2004 р. в Україні теж використовувалися прогресивні ставки – від 10 до 40 %. З 1 січня 2004 р. запроваджено єдину пропорційну ставку 13 %, яка з 1 січня 2007 р. була підвищена до 15 %. З деяких видів доходів можуть використовуватися окремі ставки.

Порядок обчислення і сплати залежить від виду доходів. Доходи від роботи за наймом оподатковуються біля джерела. Утримання і перерахування податку в бюджет здійснює податковий агент-роботодавець, який несе встановлену відповідальність і своєчасність його сплати.

Податок з доходів від підприємницької діяльності (без створення юридичної особи) може сплачуватись двома способами. По-перше, за декларацією про доходи – щоквартально авансовими платежами (на підставі обчисленої податковими інспекціями очікуваної суми податку на рік) з перерозрахунком відповідно до фактично одержаного за рік доходу. По-друге, у вигляді фіксованого податку шляхом придбання патенту.

Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими органами влади в розмірі 20-100 грн. за календарний місяць. Спосіб сплати обирає платник.

Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва запроваджено з 1999 р. з метою спрощення системи їх оподаткування (один податок замість кількох, передбачених законодавством). Право вибору системи оподаткування (єдиний податок чи сукупність цих податків) надається платникам.

Платниками податку можуть бути:

1) фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, у яких середньорічна чисельність залучених працівників не перевищує 10 осіб, а річний обсяг реалізації 500 тис. грн.;

2) юридичні особи, у яких середньорічна чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг реалізації за рік – 1 млн. грн.

Ставка податку для фізичних осіб установлюється місцевими органами влади залежно від діяльності в розмірі 20-200 грн. на місяць. Для юридичних осіб ставки встановлено в розмірі 6 % від обсягу виручки від реалізації, якщо платник окремо сплачує ПДВ, або 10 %, якщо ПДВ не сплачується.

Фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

– до місцевого бюджету – 43 %;

– до Пенсійного фонду України – 42 %;

– на обов’язкове соціальне страхування – 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення – 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідну до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Юридичні особи – суб’єкти малого підприємництва – сплачують єдиний податок на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

– до Державного бюджету України – 20 %;

– до місцевого бюджету – 23 %;

– до Пенсійного фонду України – 42 %;

– на обов’язкове соціальне страхування – 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення – 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідної до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Таким чином, єдина відмінність від порядку розподіл коштів єдиного податку фізичних осіб полягає в тому, що сума бюджетних платежів не розподіляється між державним та місцевим бюджетами, а повністю спрямовується до місцевого бюджету.

Земельний податок. Платниками земельного податку є юридичні і фізичні особи, котрим земля надана у власність або користування. Він сплачується в порядку, наведеному на рис. 8.13.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.13. Структурно-логічна схема земельного податку

Об’єктом оподаткування є площа земельної ділянки.

Ставки податку диференціюються залежно від призначення земель:

– сільськогосподарського;

– несільськогосподарського.

У свою чергу, для земель сільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:

А) залежно від напрямів використання:

– рілля і багаторічні насадження;

– сінокоси і пасовища;

Б) від родючості грунтів (у % від грошової оцінки 1 га).

Для земель несільськогосподарського призначення ставки встановлюються або у відсотках від грошової оцінки одиниці земельної площі, або з 1 м2 залежно від класу населеного пункту та місцезнаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія).

Порядок обчислення і сплати. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і сплачують його щомісячно (до 15 числа наступного місяця). Для фізичних осіб нарахування податку здійснює податкова інспекція. Сплата податку проводиться рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Фіксований сільськогосподарський податок установлено з 1999 р. для спрощення та уніфікації системи оподаткування підприємств, що займаються виробництвом, переробленням і збутом сільськогосподарської продукції та з метою зниження рівня їх податкового навантаження. Він може вноситись як у грошовій, так і в натуральній формах.

Платниками податку можуть бути сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, якщо обсяг реалізації продукції власного виробництва та продуктів її перероблення перевищує 50 % загального валового доходу підприємства.

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності чи користуванні платника.

Ставки податку встановлюються з одного гектара сільськогосподарських угідь, розрахованих у відсотках до грошової оцінки одного гектара угідь з диференціацією для ріллі, сіножатей та пасовищ (0,5 %) і багаторічних насаджень (0,3 %). Для гірських зон та поліських територій ставки розраховуються за нижчими нормативами – відповідно 0,3 % і 0,1 %.

Сплата податку в грошовій формі проводиться щомісячно на основі розподілу річної суми за кварталами у таких пропорціях (І квартал – 10%, II квартал – 10, III квартал – 50, IV квартал – 30 %).

Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється не пізніше 15 жовтня з ранніх зернових культур і не пізніше 1 грудня з продукції пізніх зернових та технічних культур. Поставка продукції тваринництва проводиться щомісячно.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є видом майнового оподаткування. Порядок його обчислення наведено на рис. 8.14.

 Непряме оподаткування

Рис. 8.14. Структурно-логічна схема податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Непряме оподаткування - Фінансовий ринок