Неспроможність концепції граничної корисності

Неспроможність концепції граничної корисності – сукупність теоретико-методологічних недоліків і невідповідність даної концепції реаліям практики, які відзначали у своїх працях представники всіх напрямів сучасної економічної теорії. Так, Рікардо критикував цю концепцію як регулятор вартості товарів, оскільки така вартість визначається не лише покупцями, а корисність не є основою вартості та її мірилом, бо товар, що виробляється важче, завжди дорожчий за той, що виробляється легше. Рікардо зазначав, що корисність не є мірою мінової вартості,

хоч вона абсолютно суттєва для цієї вартості. Корисність товару не може бути мірою вартості ще й тому, що двоє людей від користування однією і тією ж річчю можуть одержати різне задоволення. Він також зазначав, що рідкісні товари черпають свою мінову вартість з двох джерел: своєї рідкісності та кількості праці, необхідної для їх виробництва. К. Маркс підкреслював абсолютну безглуздість “зведення всієї різноманітності людських взаємин до єдиного відношення корисності”. Джон Гобсон вважав цю концепцію хибною, оскільки в ній ізольовано тлумачаться окремі фактори, ігнорується цілісний характер
виробництва, недосконала (монополістична) конкуренція та ін. Дж. Гелбрейт, розглядаючи граничну корисність як міру суспільної ефективності, також ставив цю концепцію під сумнів. Б. Селігмен значним її недоліком вважає відірваність від практики. Туган-Барановський зазначав, що вона не дає зрозуміти, чому середні ціни товарів настільки різні, а багато корисних предметів зовсім не мають ціни. Крім того, ця концепція не вирішувала проблеми вмінення цінності створеного продукту окремим фактором виробництва, не давала можливості порівнювати результати і витрати. На думку шведського економіста Г. Касселя, граничні зміни корисності ілюзорні, оскільки зіставляти відчуття і суб’єктивні почуття задоволення неможливо, як і неможливо визначити корисність. В. Паретто зазначав, що він не може зрозуміти, як виміряти корисність. Американський економіст і філософ П. Кроссер зазначав, що “капризи діяльності людського духу стали єдиним критерієм науковості економічних суджень” даної концепції. Гостро критикували концепцію граничної корисності представники посткейнсіанства і неоінституціоналізму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Неспроможність концепції граничної корисності - Економічний словник


Неспроможність концепції граничної корисності