НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ – СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ

Хімія – універсальний довідник

БУДОВА РЕЧОВИНИ

СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ

НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ

Сполуки сталого складу називають стехіометричними. Наприклад, оксид карбону (IV) СO2 і сульфід карбону (IV) СS2. У них співвідношення між числом атомів (іонів), що утворюють сполуку, виражається цілими числами (СO2, Н2O, HCl).

Сполуки змінного складу називають нестехіометричними. Наприклад, оксид феруму (II) складу від Fе0,89О до Fе0,95О і сульфід феруму (II) від Fе0,8бS до Fе0,96S. Їх склад залежить від способів добування.

Нестехіометричні сполуки особливо характерні для d-елементів зі змінними ступенями окиснення (рис. 28).

 НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ   СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ

Рис. 28. Катіонний дефект у кристалі оксиду феруму (II).

Багато сполук змінного складу мають забарвлення, проявляють металічні або напівпровідникові властивості. Вони виявляють каталітичну активність. Найчіткіше змінний склад проявляється у сполуках d-елементів – оксидах, сульфідах, нітридах, карбідах.




НЕСТЕХІОМЕТРИЧНІ СПОЛУКИ – СПОЛУКИ ЗМІННОГО СКЛАДУ