НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ

НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами.

Н. х. зазвичай поділяють на три групи, обумовлені порушеннями годування, утримання й розведення бджіл; а також на Н. х. розплоду й Н. х. дорослих бджіл.

X. бджіл можуть бути викликані несприятливими зовнішніми факторами: механічними (ушкодження матки й бджіл при огляді, перевезенні

сімей або при проходженні бджолами через вузький льоток або гострі краї обмежувальної решітки), термічними (перегрівання, переохолодження гнізда, запарювання в літній період), хімічними (збір отруйного нектару й пилку, згодовування цукру з домішками кухонної солі або великих доз лікарських речовин), біологічними (патогенні бактерії, гриби тощо).

X. б. найчастіше виникають при порушенні необхідних умов життя бджіл – утримання, годування, розведення. Вони зникають, як тільки усувають причину їхнього виникнення. Ці X. не передаються від хворих сімей до здорових і не поширюються з однієї пасіки на

іншу.

В утриманні бджіл необхідно прагнути до створення найсприятливіших умов для росту й розвитку здорових бджолосімей. Порушення умов призводить до виникнення хвороб. Так, наприклад, при недостатньому утепленні або великій розширеності гнізда може виникнути застуджений розплід; при наявності у вуликах щілин або великої розширеності гнізда в безузятковий час провокується бджолине злодійство; при наявності у вулику старих стільників зі зменшеним діаметром чарунок виникне карликовість, а підвищені вологість і температура викличуть запарювання бджіл.

Виниклі X. б. можуть розвинутися в інфекційні й інвазійні, ускладнивши перебіг цієї хвороби.

Годуванню бджіл приділяють особливу увагу, тому що без меду, перги й води вони не зможуть ні жити, ні активно працювати. Запаси меду повинні бути доступними для бджолосім’ї в будь-який час року. Улітку бджоли займаються його збиранням, узимку – харчуються ним.

Навесні, у період вигодовування розплоду, у бджіл виникає велика потреба у воді. Натомість у період збирання нектару ця потреба знижується, тому що в нектарі міститься до 80 % води. Після закінчення медозбору бджоли харчуються запасами запечатаного меду й потреба у воді зростає пропорційно до кількості відкритого розплоду. У цей період на добу витрачається близько 200-400 г води. У зимовий період дорослі бджоли на сухому зрілому меді в середньому живуть 6 днів, а на кормі з водою – 25 днів; на одному канді – близько 12 днів, на канді з додаванням води – 37 днів. Звідси видно, що забезпечення бджіл водою подовжує їхнє життя в 3-4 рази. Тому навесні на пасіках розміщають поїлки.

Порушення режиму годування бджіл викликає появу X. б. Згодовування їм отруйного або недоброякісного корму викликає токсикози: пилковий, нектарний, падевий, сольовий, отрутохімікатний; відсутність кормів викликає голод; відсутність білкового корму або води – припинення розвитку розплоду.

Розведення бджіл – це продумана, цілеспрямована племінна робота, головним завданням якої є вирощування сильних високопродуктивних бджолиних сімей.

Племінна робота полягає в схрещуванні різних порід бджіл для підвищення їхньої продуктивності, стійкості до хвороб і зимостійкості. Підвищуючи стійкість до хвороб деяких порід і рас бджіл, звертають увагу не тільки на сприятливі фактори, але й на схильність, тому що різні сім’ї однієї й тієї ж лінії можуть мати різний нахил до X.

У племінній роботі слід уникати близькоспорідненого розведення бджолиних сімей, що призводить до зниження життєдіяльності потомства, високого відсотку мору й викликання такої хвороби, як завмерлий засів, завмерлий розплід, недорозвиненість бджіл, каліцтво тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ - Бджільництво


НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ