Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 98
Тема. Незмінні й змінні слова
Мета:
– навчальна: поглибити знання учнів про основу слова й закінчення змінних слів, про форми слова і спільнокореневі слова; домогтися засвоєння ними мовного матеріалу про змінні і незмінні слова; формувати навички визначати основу слова та закінчення змінних слів, розрізняти форми слова і спільнокореневі слова;
– розвивальна: розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам’ять, підвищувати культуру мовлення;
– виховна: виховувати
Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, граматика, культура мовленняй стилістика, текст.
Міжпредметні зв’язки: художня література.
Обладнання: підручник, опорні схеми, малюнки дерев, квітів, листочків, яблук, картки з назвами мовознавчих розділів, роздавальні матеріали, картки оцінювання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Інтерактивний прийом “Подарунок”
Слово вчителя. Які почуття у вас виникають, коли ви отримуєте подарунок? (Приємні, радісні, вдячність)
Я хочу подарувати вам урок – теплий, ясний,
Я хочу, щоб з таким настроєм ви здобули нові знання!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Слово вчителя. Пригадайте мовознавчі розділи, які ви вже вивчили протягом навчального року (Учні називають розділи: лексикологія, фонетика, синтаксис.). Які розділи ви ще не вивчили?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
> Відгадайте загадку.
Влітку одежу я одягаю, а на зиму її всю скидаю. (Дерево)
Наш урок також відкриває для вас багато цікавої інформації, пов’язаної з деревом.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Колективна робота з текстом
> Прочитайте текст, з’ясуйте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Які мовні засоби на це вказують?
> З’ясуйте лексичне значення виділених слів, їхню будову. Чи є ці слова змінними і чому?
ЛЮДИНА І ДЕРЕВО
З долоні на долоню перекидала людина маленьку насінинку, ніби угріваючи її своїми руками, та й ненароком упустила. Кинуте зернятко не гаяло часу, а одразу проросло – із землі пробився ніжний паросток.
Почав він рости… Насінинка ніби розчинилася в тому паростку – віддала йому всі свої сили… А відтак, як зернятко назавжди запам’ятало тепло великих добрих людських долонь, дерево, виростало кремезним і могутнім. І коли ці долоні торкалися дорослого вже дерева, його шорсткого стовбура, воно вдячно тріпотіло і тяглося своїми гілками назустріч людині, неначе руками. Воно схиляло над людиною, що посадила його, своє зелене шатро, давало їй прихисток під час дощу і спекотного дня. Потоваришували людина і дерево. Та так, що звідтоді завжди поряд. Де селилася людина, там виростали дерева. А де росли дерева, там зупинявся подорожній. Так було і так буде (І. Островіська).
> Розкажіть про ваше улюблене дерево.
Дослідження-аналіз (робота біля дошки)
> Утворіть можливі форми слова “дерево”. Яка частина цього слова буде змінюватися?
Н. в. дерево; Р. в. дерева; Д. в. дереву; 3. в. дерево; О. в. деревом; М. в. на дереві; К. в. дерево.
Робота в парах
> Складіть і розіграйте діалог у парах, розказуючи, як змінюється дерево весною, влітку, восени, взимку. (Оцінювання кількох пар.)
Спостереження з елементами зіставлення
Скажіть, що змінюється на дереві упродовж року? (Листочки, квіти, плоди) Отже, ми помітили, що в дерева є змінні частини. Решта залишається незмінним. Що саме? (Корінь, стовбур, гілля) Якщо слово змінюється, то змінна частина називається закінченням, а все слово без закінчення називається основою. Коли на дереві немає листочків, що ми говоримо? (Дерево голе.) А якщо в слові закінчення не виражається звуком і не позначається буквою – то яке це закінчення? (Нульове)
Робота з теоретичним матеріалом підручника
– Що називається закінченням?
– Що виражає закінчення?
– Що таке основа слова?
– Що виражає основа слова?
– Про що ми не сказали? (Є змінні й незмінні слова. Незмінні слова мають одну форму і не мають закінчення. Це, як правило, слова іншомовного походження і прислівники: вчора, завжди, метро, таксі, пюре тощо.)
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Дослідження-трансформація
> Спишіть, змінюючи форму слів у дужках. Визначте спільнокореневі слова і форми одного слова, позначте їх графічно.
Перший (весняний) місяць називають в (Україна) березнем. У цей час прокидаються берези, даруючи (люди) цілющий березовий сік. Вважають, що (назви) місяця пішла від (давній) промислу. Ранньої (весна) вирубували (ліс), переважно (березовий), щоб на звільнених (ділянки) посіяти зернові.
Дослідження-експеримент
> Запишіть спільнокореневі слова до слів вода і водій. Чи можна слова вода і водій уважати спільнокореневими? Обгрунтуйте відповідь.
Міні-диктант
> Запишіть текст під диктовку, визначте у словах закінчення. Зробіть висновок.
Часто в березні зима ще могла нагадати про себе. Нерідко теплу погоду змінювали заморозки, пролітав сніг. Тому й кажуть, що в березня крутий характер: він і усміхнеться, і заплаче. Але все це – тимчасове явище. Хай там що, а березень, як мовить відоме прислів’я, березовим віником зиму вимітає (З кн. “Український рік у прикметах і прикметниках”).
Графічний коментований диктант (із самоперевіркою)
> Визначте закінчення й основу в словах: білого, трава, дзвінок, пишуть, червоний, весна.
Розподільне письмо
> Запишіть слова у дві колонки: у першу – спільнокореневі слова, у другу – форми слова:
Вітер, вітерець, вітрюга, вітру вітряний, вітром, вітрище.
Творче конструювання
Побудуйте висловлювання, використовуючи слова з попереднього завдання. Яка функція таких слів у тексті?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Опитування-узагальнення
– Що називається закінченням? Які слова не мають закінчення?
– Що називається основою?
– Чим відрізняються спільнокореневі слова від форм слова?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу за підручником.
> За словником доберіть 20 незмінних слів. Обгрунтуйте свій вибір.
> Складіть опорний конспект за параграфом підручника.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)