НОМІНАЛЬНІ ТА РЕАЛЬНІ ДОХОДИ. НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. РОЛЬ УРЯДУ У ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ

УРОК № 52. НОМІНАЛЬНІ ТА РЕАЛЬНІ ДОХОДИ. НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. РОЛЬ УРЯДУ У ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ

Мета уроку: з’ясувати різницю між номінальними та реальними доходами; розглянути проблему нерівності доходів; пояснити учням, що диференціація доходів є закономірним процесом і не може розглядатись як прояв несправедливості в ринковій економіці; з’ясувати роль уряду у формуванні доходів.

Основні поняття: диференціація доходів, реальні й номінальні доходи, індексація доходів, крива Лоренца, індекс Джині, закон Парето,

прожитковий мінімум.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом “Кубування”

Упродовж короткого часу учні обмірковують відповіді на шість запитань, перше з яких має описовий характер, друге – порівняльний, третє – асоціативний, четверте – аналітичний, п’яте – пошуковий, шосте – аналітичний.

1. Що таке бідність? Які показники її характеризують?

2. Чим бідний відрізняється

від багатого?

3. Про що змушує вас думати слово “бідність”?

4. Чому виникає бідність?

5. У який спосіб можна знизити рівень бідності в країні?

6. Чи може економічне зростання цілком подолати бідність?

III. Вивчення нового матеріалу

Лекція вчителя

Одними з головних недоліків ринкової системи є нерівність у доходах (диференціація доходів) і виникнення на цій основі бідності. Нерівність розподілу доходів властива всім країнам незалежно від типу їхньої економічної системи. У чому ж полягають її причини?

Найважливішими причинами є відмінності в здібностях людей, рівні освіти та професійної підготовки працівників, ставлення до праці, професійні смаки та схильність людей до ризику, володіння власністю, талан, зв’язки, дискримінація тощо. Нерівність доходів також визначається нерівністю в розподілі на основі приватної власності на засоби виробництва. Величина національного доходу країни також впливає на їх розподіл. Якщо країна багата, це сприяє зростанню рівня доходу кожного громадянина, а відтак зменшується ступінь нерівності в розподілі доходів.

Важливим є розуміння різниці між реальними та номінальними доходами. Підвищення номінального доходу не завжди означає підвищення реального доходу і не відбиває рівня добробуту, оскільки номінальні доходи не враховують зміни цін на ринку, а реальні доходи залежать від співвідношення темпів збільшення номінальних доходів і загального рівня цін. Реальний дохід = Номінальний дохід / Індекс цін • 100 %. Якщо результат менший від 100 %, це означає, що реальні доходи зменшуються. Так, якщо доходи за рік зростуть на 30 %, а ціни підвищаться на 40 %, то реальні доходи становитимуть лише 92,9 % від попереднього рівня, тобто знизяться на 7,1 %. У такому випадку держава застосовує індексацію доходів – механізм підвищення грошових доходів громадян, який дає змогу частково або повністю компенсувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг, особливо під час інфляції.

Прийом “Обери позицію”

Учитель пропонує проблемне запитання: “Чи потрібен суспільству зрівняльний розподіл доходів?” Існують дві протилежні думки щодо його розв’язання і три позиції: “так”, “ні”, “не знаю, не визначив своєї позиції”. Учні класу обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї думки. По одному учню від кожної групи аргументують позиції групи, після чого відбувається колективне обговорення та розв’язання проблеми.

Міра нерівності в доходах, притаманна будь-якому суспільству, досліджується з використанням кривої Лоренца (М. Лоренц – американський економіст, який побудував цю криву). Диференціюють доходи, використовуючи індекс (коефіцієнт) Джині, який пов’язаний з кривою Лоренца.

 НОМІНАЛЬНІ ТА РЕАЛЬНІ ДОХОДИ. НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. РОЛЬ УРЯДУ У ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ

Для побудови кривої графіка враховують номінальний рівень доходів і доходи, що включають трансфертні платежі. Часовий проміжок розрахунку становить один рік.

Пряма ОА характеризує абсолютно рівномірний розподіл доходів у суспільстві, коли 20 % сімей володіють 20 % доходів, 40 % сімей – 40 % доходів і т. д.

Крива ОВ відбиває реальний розподіл доходів за групами сімей. Її називають кривою Лоренца. Посилення нерівності в розподілі доходів виявляється в зміні конфігурації кривої в бік зростання її ввігнутості відносно лінії абсолютної рівності.

Ступінь нерівності розподілу доходів визначається коефіцієнтом Джині. Його визначають як відношення площі фігури D, утвореної кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності ОА, до загальної площі трикутника ОАС. Величина коефіцієнта може змінюватися від 0 до 100 %. При цьому чим вищим є значення показника, тим більш нерівномірно розподілено доходи в суспільстві.

Водночас, розглядаючи питання диференціації доходів населення, слід обов’язково врахувати Закон Парето (відомого французького економіста), відповідно до якого рівень диференціації доходів є обернено пропорційною величиною до загального рівня економіки. Відповідна диференціація зменшується залежно від зростання обсягу ВВП на одного зайнятого.

Певна нерівність у доходах, на думку економістів, має зберігатися, адже зрівняльний розподіл доходів суперечить основним принципам ринкової економіки. Українське суспільство характеризується високим ступенем нерівності в розподілі доходів. У 2002 р. грошові видатки 10 % найбагатшого населення перевищували грошові доходи 10 % населення з найнижчими доходами у 9,2 рази.

Диференціація доходів, з одного боку, – є важливим чинником стимулювання людей до праці, а з іншого – породжує проблему бідності, яка унеможливлює нормальний розвиток людини й суспільства. Це вимагає від держави здійснення політики соціального захисту населення.

Роль держави в розподілі доходів

Розподіл доходів має бути спрямований на усунення надмірних відмінностей у рівні доходів, властивих ринковій системі. З цією метою держава розробляє фінансові програми підтримки, що передбачають виплату грошових допомог та пенсій, перерозподіл доходів через систему податків і дотацій, регулювання ринкових цін тощо. Держава бере на себе фінансування частини видатків на задоволення життєвих потреб через суспільні фонди споживання. (СФС).

Економічне призначення СФС полягає в забезпеченні безоплатної освіти та професійно-технічної підготовки, утримання дітей у дошкільних установах, школах-інтернатах; безоплатної медичної допомоги, фізичного виховання, організації відпочинку і соціального забезпечення (пенсії, грошові допомоги), стипендії для студентів.

Організація заробітної плати передбачає використання механізму встановлення певних соціальних гарантій забезпечення прожиткового мінімуму для працюючих.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини та збереження її здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Такою гарантією є мінімальна заробітна плата – установлений державою розмір заробітної плати, нижче від якого не може здійснюватися оплата за фактично виконану найманим працівником повну місячну норму праці (робочого часу).

Роль профспілок на ринку праці

Головним завданням профспілок України є соціальний захист людей праці. Діяльність профспілок в Україні стикається з багатьма суперечностями та проблемами.

Головними суперечностями є такі:

– Перша суперечність пов’язана з тим, що підвищення ставок заробітної плати, за що борються профспілки, може призвести до підвищення рівня безробіття в Україні.

– Друга суперечність пов’язана з різницею в рівнях заробітної плати працівників різних галузей, навіть якщо вони виконують однакову роботу, за умови об’єднання їх у профспілки за професійною або галузевою ознакою.

– Третя суперечність зумовлена боротьбою профспілок за поліпшення рівня життя, через що до колективних угод включаються пункти про техніко-технологічне переозброєння виробництва, зменшення сфери використання ручної праці тощо. Проте така вимога нерідко призводить до скорочення кількості працівників і суперечить вимозі забезпечення зайнятості.

– Четверта суперечність полягає в тому, що, сприяючи участі робітників у керуванні виробництвом, створюючи своєю діяльністю передумови формування стабільних механізмів узгодження інтересів і запобігання конфліктам, профспілки мимоволі ослаблюють свою роль у виробництві.

Основними проблемами профспілкового руху в Україні є:

– постійне зниження рівня довіри до профспілок узагалі;

– незацікавленість чи неспроможність профспілок організувати працівників приватних фірм;

– недостатня підтримка профспілками тих, хто втратив роботу.

Саме через загострення останніх двох проблем профспілки переважно втрачають довіру. Водночас сильні й організовані профспілки є дійовою противагою тим роботодавцям, які в гонитві за прибутками нехтують законами.

“Мозковий штурм”

У який спосіб держава може зменшити соціальну нерівність, спричинену нерівномірністю розподілу доходів?

Варіанти можливих відповідей учнів:

– забезпечення зайнятості працездатного населення;

– підвищення добробуту за рахунок особистого трудового внеску, підприємництва та ділової активності;

– надання відповідної грошової допомоги з безробіття, збереження робочих місць, фахова перепідготовка осіб, які втратили роботу;

– проведення грунтовної пенсійної реформи, що забезпечуватиме справедливу систему пенсійних виплат з урахуванням трудового внеску особи;

– надання адресної допомоги найбіднішим у грошовій та натуральній формах;

– сприяння всебічному державному захисту інтелектуального потенціалу суспільства, його ефективному використанню та примноженню;

– визнання обов’язковості загальнодоступної та безоплатної освіти;

– державні гарантії оплати праці найманих працівників;

– державні гарантії в галузі зайнятості, підготовки та перепідготовки кадрів;

– утримання непрацездатних і підтримання життєвого рівня малозабезпечених громадян та сімей з дітьми;

– індексація грошових доходів населення в разі перманентного підвищення цін на товари й послуги та впровадження механізму перегляду мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій;

– індексація вкладів населення в Ощадбанках у зв’язку з підвищенням цін та інфляційними процесами;

– компенсація населенню збитків у зв’язку з разовим підвищенням цін на товари та послуги під час проведення комплексної реформи цін.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

– як слід розподіляти національний дохід між членами суспільства: відповідно до їх внеску у виробництво цього доходу чи залежно від їхніх потреб?

– поясніть, яку проблему ви вважаєте більш важливою – бідність чи нерівність? Чому?

– накресліть криву Лоренца, поясніть її суть.

Крива Лоренца відбиває:

1) фактичний розподіл доходів;

2) абсолютну рівність доходів;

3) розподіл трансфертів;

4) розподіл мінімальних доходів.

Коефіцієнт Джині зріс від 0,22 до 0,45. Це означає:

1) зменшення середніх загальних доходів;

2) зменшення диференціації доходів;

3) посилення диференціації доходів.

Використовуючи наведені в таблиці дані про доходи населення за десяти рівними за кількістю групами, накресліть криву Лоренцо й визначте ступінь диференціації доходів:

Група населення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Частка населення, %

10

10

10

10

10

10

10

10

10

10

Частка доходу, %

2

3

6

7

7

8

8

9

20

30

– В Афінах епохи Перикла (V ст. до н. е.) 1 % найбагатших родин володів 1/5 загальних багатств приватних осіб; верхні 5 % родин – більш ніж 2/5; нижчі 2/3 населення – близько 1/8. Розрахуйте за цими даними приблизну величину коефіцієнта Джині майнової диференціації вільних громадян Афінської держави-міста.

– Поясніть, які чинники можуть спричинити зсув кривої Лоренца у той чи інший бік.

– Крива Лоренца за п’ять років зсунулась далі від бісектриси. Це означає:

А) досягнення загальної соціальної рівності;

Б) посилення диференціації доходів населення;

В) підвищення життєвого рівня населення.

– Крива Лоренца після сплати податків і одержання населенням трансфертних платежів:

А) стає ближчою до лінії абсолютної рівності;

Б) стає більш опуклою;

В) стає менш увігнутою;

Г) правильними є твердження а) і в).

– Хто, на вашу думку, насамперед потребує соціального захисту?

– Які показники дозволяють зарахувати людину до групи малозабезпечених?

– Охарактеризуйте напрями соціальної політики України на сучасному етапі.

V. Підсумок уроку

Неоднаковий рівень доходів домогосподарств називають диференціацією доходів; для кількісної оцінки диференціації особистих доходів використовують криву Лоренца та коефіцієнт Джині; економіка України характеризується зростанням диференціації доходів; причинами нерівності доходів є різний рівень освіти та професійної підготовки працівників, неоднакові здібності людей, володіння різною власністю тощо; держава зменшує нерівність розподілу особистих доходів, проводячи політику соціального захисту населення.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Скласти задачу на обчислення реального доходу сім’ї.

3. Розробити перспективний план поповнення доходів вашої сім’ї або ваших власних доходів.




НОМІНАЛЬНІ ТА РЕАЛЬНІ ДОХОДИ. НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ. РОЛЬ УРЯДУ У ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ