Нормативні акти

Державне управління

Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які

Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на це суб’єктом у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, мають офіційно доводитися до відома населення в установленому законом порядку. Вони є обов’язковими до виконання та додержання

суб’єктами, на яких поширюється дія цих актів. До H. a. належать конституція, закони, підзаконні нормативні акти. Серед останніх укази президента, постанови парламенту й уряду, рішення референдумів, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти всіх інших органів державної влади та їх посадових осіб, що містять норми права, у випадках, передбачених законом. В Україні H. a. органів виконавчої влади – постанови, накази
і розпорядження – приймаються на основі і на виконання Конституції України, законів України, указів Президента України та нормативних актів вищестоящих органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов’язкові для виконання на території України. Акти, що мають нормативний характер, найбільш важливе або загальне значення, видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України. Наказ – це H. a., який видається від імені міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади його керівником одноособово в межах наданих йому повноважень у відповідній сфері управління. Розпорядження видається главою місцевої державної адміністрації у межах його повноважень. Нормативними актами місцевого самоврядування є рішення, що

Приймаються суб’єктами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Рішення – це H. a., який приймається безпосередньо територіальною громадою на місцевому референдумі, сільськими, селищними, міськими, районними у містах (в разі їх створення) радами або їх виконавчими органами, районними й обласними радами. Особливими видами H. a. органів державної влади та органів місцевого самоврядування є: статути, положення, регламенти, інструкції та правила. Вони становлять складову частину H. a., якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу. Статут, положення є зведенням правових норм, який визначає організацію та діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Регламент – це H. a. колегіальних органів державної влади та місцевого самоврядування, який містить сукупність правил, що визначають порядок і процедуру діяльності цих органів та їх структурних підрозділів. Інструкції детально визначають зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин. Правила конкретизують норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб’єктів правовідносин у певних галузях і вирішують процедурні питання. У разі суперечностей (колізії) між H. a. або їх окремими положеннями, які мають різну юридичну силу, повинен застосовуватися H. a. вищої юридичної сили. У разі виявлення суперечностей між положеннями різних H. a., які мають однакову юридичну силу, повинні застосовуватися H. a. чи його окремі норми, що набрали чинності пізніше. Коли H. a., які суперечать один одному, набрали чинності одночасно, застосовуються відповідні положення Конституції України або H. a. вищої юридичної сили.




Нормативні акти