Нормативно-правове забезпечення ведення бухгалтерського обліку – Основи організації бухгалтерського обліку і звітності

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Розділ 7.

Основи організації бухгалтерського обліку і звітності

7.1. Нормативно-правове забезпечення ведення бухгалтерського обліку

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 – XIV.

Згідно вказаного закону, бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі

інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення

фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

– введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

– користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

– ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

– самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

– визначає облікову політику підприємства;

– обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом про бухгалтерський облік і звітність, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

– розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

– затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

– може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремленні підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення обліку підприємства (далі – бухгалтер):

– забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

– організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

– бере участь в оформлені матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

– забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

При організації і ведені бухгалтерського обліку підприємства в своїй роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які являють собою нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Міністерство фінансів України розробило і затвердило Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, наведені у табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Національні стандарти бухгалтерського обліку

Назва

№ наказу Мінфіну і дата затвердження

1.

Загальні вимоги до фінансової звітності

№87 від 31.03.1999 р.

2.

Баланс

№87 від 31.03.1999 р.

3.

Звіт про фінансові результати

№87 від 31.03.1999 р.

4.

Звіт про рух грошових коштів

№87 від 31.03.1999 р.

5.

Звіт про власний капітал

№87 від 31.03.1999 р.

6.

Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах

№137 від 28.05.1999 р.

7.

Основні засоби

№92 від 27.04.2000 р.

8.

Нематеріальні активи

№242 від 18.10.1999 р.

9.

Запаси

№246 від 20.10.1999 р.

10.

Дебіторська заборгованість

№237 від 08.10.1999 р.

11.

Зобов’язання

№20 від 31.01.2000 р.

12.

Фінансові інвестиції

№91 від 26.04.2000 р.

13.

Фінансові інструменти

№559 від 30.11.2001 р.

14.

Оренда

№181 від 28.07.2000 р.

15.

Дохід

№290 від 29.11.1999 р.

16.

Витрати

№318 від 31.12.1999 р.

17.

Податок на прибуток

№353 від 28.12.2000 р.

18.

Будівельні контракти

№205 від 28.04.2001 р.

19.

Об’єднання підприємств

№163 від 07.07.1999 р.

20.

Консолідована фінансова звітність

№176 від 30.07.1999 р.

21.

Вплив змін валютних курсів

№193 від 10.08.2000 р.

22.

Вплив інфляції

№147 від 28.02.2002 р.

23.

Розкриття інформації відносно пов’язаних сторін

№303 від 18.06.2001 р.

24.

Прибуток на акцію

№344 від 16.07.2001 р.

25.

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

№39 від 25.02.2000 р.

26.

Виплати працівникам

№601 від 28.10.2003 р.

27.

Необоротні активи, утримані для продажу, та припинена діяльність

№617 від 07.11.2003 р.

28.

Зменшення корисності активів

№817 від 24.12.2004 р.

29.

Фінансова звітність за сегментами

№412 від 19.05.2005 р.

30.

Біологічні активи

№790 від 18.11.2005 р.

31.

Фінансові витрати

№415 від 28.04.2006 р.

32.

Інвестиційна нерухомість

№779 від 02.07.2007 р.

Наказом Міністерства фінансів України від З0. 11.1999 р. за № 291 було затверджено “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, який на даний час повністю запроваджено у всіх суб’єктах господарювання, які ведуть облік з використанням бухгалтерських рахунків.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт, (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.




Нормативно-правове забезпечення ведення бухгалтерського обліку – Основи організації бухгалтерського обліку і звітності