Оцінка механізму впровадження економіки знань

Оцінка механізму впровадження “економіки знань – методологія та комплекс методів визначення рівня готовності економіки окремої країни або групи країн до впровадження стратегії розбудови нового типу економіки. Методологія таких оцінок базується на 69 структурних та якісних показниках із шкалою від 0 до 10. Крім того, 2002 проводилось порівняння 100 країн з урахуванням бл. 60 країн, що розвиваються. Комплекс таких показників включає 14 параметрів на основі статистичних даних кожної країни. Щодо України оцінка була зроблена за 1999 – 2000. Для

отримання більш глибоких оцінок використовуються 55 додаткових показників. Комплекс показників упровадження “економіки знань” побудований за принципом сходження від абстрактного до конкретного і на різних не вітчизняних джерелах. Серед 55 додаткових показників названі такі, як обсяг державних видатків на освіту у відсотках до ВВП, рівень цифрової грамотності населення, співвідношення кількості учнів і вчителів у середній школі. Крім того, серед інтегрованих оцінок “економіки знань”, розроблених

генеральним директором досліджень Європейської комісії щодо індикаторів створення та розповсюдження знань, названо показник загальних видатків на освіту на душу населення; серед індикаторів результатів упровадження “економіки знань” – показник ефективності освіти за рівнем успішності впровадження шкільних знань. За індикатором економічних стимулів та інституційного режиму, найважливішою умовою поліпшення конкурентоспроможності країни є систематичне генерування знань, їх обмін і використання всіма суб’єктами національної економіки. Для цього необхідне узгоджене функціонування та постійний розвиток інноваційної системи освіти, науки, інформаційно-комунікаційної інфраструктури в єдиному досконалому правовому полі за активної участі держави, стабільних стимулів для вільного обміну знаннями, зокрема доступ до бази знань таких суб’єктів. З урахуванням недосконалості терміна “економіка знань” (див. Теорія (концепція) “економіки знань”) доцільніше вживати термін “оцінка механізму впровадження інформаційної політики”.

Схожі записи:

Валютні умови контракту Валютні умови контракту – умови, які узгоджують експортери та імпортери, укладаючи зовнішньоекономічні контракти. В. у. к. передбачають: 1) валюту ціни контракту; 2) валюту, в якій...
Соціальна допомога Соціальна допомога (социальная помощь) – турбота держави, суспільства про громадян, яким потрібна допомога у зв’язку з віком, станом здоров’я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування....
Подвійний валютний ринок Подвійний валютний ринок – форма організації валютного ринку, яка передбачає подвійне котирування валютних курсів: окремо для комерційних (торговельних) і фінансових операцій....
Захист товарного знака Захист товарного знака – дії, спрямовані на охорону зареєстрованого у встановленому порядку позначення (словесного, графічного, об’ємного або комбінованого), яке служить для розпізнавання товарів (послуг) певного...
Фіксовані (рентні) платежі Фіксовані (рентні) платежі – платежі підприємства до державного і місцевих бюджетів, розмір яких не залежить від результатів його діяльності, отриманого ним прибутку....
Кваліфікована праця Кваліфікована праця – праця, що потребує спеціальної підготовки робітників або службовців, знань, умінь і навичок для виконання певних видів робіт....
Диспропорція Диспропорція (диспропорция) – несумісність, невідповідність частин, відсутність пропорційності в цілому об’єкті, окремих підрозділах економіки....
Рефінансування (рефунвування) Рефінансування (рефунвування) – погашення попередньої державної заборгованості випуском нових позик, передусім заміною короткотермінових зобов’язань зобов’язаннями довготермінових позик. Існують такі основні способи P.: 1) державне казначейство...
Кредит точковий Кредит точковий – кредит на дуже короткий термін (звичайно до одного місяця), наданий банком своєму клієнтові для задоволення невідкладних потреб у фінансових ресурсах (наприклад, у...
Рівновага суспільного відтворення Рівновага суспільного відтворення – стан процесу суспільного відтворення, за якого між різними складовими суспільного продукту за їх натурально-речовою формою, вартістю і галузевою структурою, а також...
Оборотність оборотних засобів Оборотність оборотних засобів – повернення авансованих оборотних коштів за період від купівлі необхідних матеріальних цінностей для виготовлення певної продукції до отримання готівки за її реалізацію....
Попереджувальні заощадження Попереджувальні заощадження – накопичення грошей, мотивоване бажанням мати достатньо засобів для покриття можливих непередбачених витрат у майбутньому....
Перестрахування Перестрахування – комплекс економічних (в т. ч. організаційних) відносин, за яких страхувальник бере на себе страхові ризики, частину відповідальності за якими передає на узгоджених умовах...
Критерій суспільного добробуту Критерій суспільного добробуту – основні ознаки, на підставі яких дається комплексна оцінка рівня забезпеченості населення матеріальними та нематеріальними, в т. ч. духовними, благами. Основними К....
Дезорганізація Дезорганізація (фр. désorganisation – порушення) – послаблення або порушення організації дій, робіт, руйнування, розлад сформованої організації без заміни її новими формами....