Оксиди та гідроксиди хрому – МЕТАЛИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП

ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Частина II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

Розділ 14. МЕТАЛИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП

§ 14.3. Оксиди та гідроксиди хрому

Хром утворює три оксиди: СrО, Сr2О3 та СrО3.

Оксид хрому(ІІ) СrО – пірофорний чорний порошок (пірофорність – здатність в тонкоподрібненому стані займатися на повітрі). Добувають його окисненням амальгами хрому киснем повітря. Розчиняється в розведеній хлоридній кислоті:

СrO + 2Н+ = Сr2+ + Н2О.

На повітрі при нагріванні понад 100°С оксид хрому(ІІ) перетворюється на оксид

хрому(ІІІ). Гідроксид хрому(ІІ) Сr(ОН)2 добувають у вигляді жовтого осаду при дії розчину лугу на хлорид хрому(ІІ) СrСl2: Сr2+ + 2OН – = Сr(ОН)2.

Сr(OН)2 має основні властивості. Є відновником. При прожарюванні перетворюється на Сr2О3.

Усі сполуки хрому(ІІ) досить нестійкі і легко окиснюються киснем повітря у сполуки хрому(ІІІ). Наприклад:

2Сr(OН)2 +  Оксиди та гідроксиди хрому   МЕТАЛИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП O2 + Н2O ⇆ 2Сr(ОН)3.

Оксид хром у (III) Сr2О3 – тугоплавкий порошок зеленого кольору. За твердістю близький до корунду, тому його вводять до складу полірувальних засобів. Добувають його сполученням елементів при високій температурі.

У лабораторії оксид хрому(ІІІ) можна добути нагріванням дихромату амонію:

-3 +6 +3 0

(NH4)2CrO7 = Сr2О3 + N2 ↑ + 4Н2О.

Як і Аl2О3, оксид хрому(ІІІ) амфотерний. При сплавлянні Сr2О3 з лугами утворюються сполуки хрому(ІІІ) – хроміти:

Сr2О3 + 2NaOH = 2NaCrO2 + Н2О.

Хроміт натрію

Оксид хрому(ІІІ) з водою не взаємодіє, проте йому відповідає гідроксид хрому(ІІІ) Сr(OН)3, який добувають у вигляді драглистого осаду сіро-зеленого кольору дією розчинів лугів на розчини солей хрому(ІІІ):

Сr3+ +ЗОН – = Сr(ОН)3 ↓.

Гідроксид хрому(ІІІ) має амфотерні властивості – реагує з кислотами і лугами. При розчиненні в кислотах утворюються солі хрому(ІІІ), наприклад:

Сr(ОН)3 + ЗН+ = Сr3+ + ЗН2O.

Солі хрому(ІІІ) подібні до солей алюмінію. Вони легко гідролізують. У водних розчинах катіон Сr3+ перебуває тільки у вигляді гідратованого іона 3+, який надає розчину фіолетового кольору (для спрощення пишуть Сr3+).

При розчиненні Сr(ОН)3 у лугах утворюються гідроксохроміти :

Сr(ОН)3 + NaOH + 2Н2O = Na

Або

Сr(ОН)3 + OН – + 2Н2O = -.

При сплавлянні Сr(ОН)3 з лугами утворюються метахроміти та ортохроміти:

Сr(ОН)3 + NaOH = NaCrO2 + 2Н2О

І

Сr(ОН)3 + 3NaOH = Na3CrO3 + 3H2O.

При прожарюванні гідроксиду хрому(ІІІ) утворюється оксид хрому(ІІІ):

2Сr(ОН)3 = Сr2O3 + ЗН2О.

Оксид хром у (VI) СrО3 – темно-червона кристалічна речовина. Сильний окисник: окиснює йод, сірку, фосфор, вугілля, перетворюючись при цьому на Сr2О3. Наприклад:

3S + 4СrО3 = 3SO2 + 2Сr2О3.

При нагріванні до 250°С розкладається:

4СrО3 = 2С3О2 + 3O2.

Добувають його взаємодією концентрованої сульфатної кислоти з насиченим розчином дихромату натрію або калію:

К2Сr2О7 + H2SO4 = 2СrО3 ↓ + K2SO4 + Н2О.

СrО3 має кислотний характер: легко розчиняється у воді, утворюючи хроматні кислоти. З надлишком води утворює хроматну кислоту Н2СrO4:

СrО3 + Н2О = Н2СrO4.

При великій концентрації СrО3 утворюється дихроматна кислота Н2Сr2О7:

2СrО3 + Н2O = Н2СrO7, яка при розведенні переходить у хроматну кислоту:

Н2Сr2О7 + Н2O = 2Н2СrO4.

Хроматні кислоти існують тільки у водному розчині. Однак їх солі дуже стійкі.

Якщо порівняти гідроксиди хрому з різним ступенем окиснення

+2 +3 +6

Сr(OН)2, Сr(ОН)3 та Н2СrO4, то легко дійти висновку, що зі зростанням ступеня окиснення основні властивості гідроксидів слабшають, а кислотні – посилюються.

Сr(ОН)2 виявляє основні властивості, Сr(ОН)3 – амфотерні, а Н2СrO4 – кислотні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Оксиди та гідроксиди хрому – МЕТАЛИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП - Довідник з хімії


Оксиди та гідроксиди хрому – МЕТАЛИ ПОБІЧНИХ ПІДГРУП