Ордонанс

Політологічний словник

Ордонанс (фр. ordonnance – постанова, розпорядження, від лат. ordo – порядок) – акт глави держави у Франції, Сенегалі, Алжирі та інших країнах, що належить до сфери законодавчої діяльності, але використовується у разі виняткових причин або в період, коли діяльність парламенту призупинено в результаті виняткових обставин.

М. Головатий Орієнтація політична (фр. orientation – звернений на схід, від лат. oriens – схід) – певні уявлення політичних суб’єктів (соціальних груп, індивідів) про цілі й завдання діяльності

політичних партій, політичного режиму, суспільства загалом О. п. є складовою політичної культури суспільства (за визначенням Г. Пауелла й Г. Алмонда) як сукупності індивідуальних позицій, цінностей і настанов учасників цієї політичної системи, що становлять основу політичних дій і надають їм певного значення. Тривалість перехідного періоду, стійкість демократичного режиму визначаються домінуючими орієнтаціями основних груп населення, політичних суб’єктів. Згідно з Г. Пауеллом і Г. Алмондом, О. п.
громадян поділяється на пізнавальні, оцінні й афективні орієнтації, тобто пов’язані зі знаннями, судженнями, почуттями протидії щодо політичних об’єктів, конформізму (нонконформізму). О. п. формується на основі історично й соціально вироблених моделей політичного життя певного суспільства, цілей і цінностей окремого індивіда, політичного режиму, особистої й групової поведінки у політиці. В основі уявлень про державний устрій, політичний режим перебувають права людини. Залежно від цього розрізняють такі орієнтації: демократичні (політичний плюралізм, широка політична участь); ліберальні (індивідуалізм, приватна власність, підприємництво); колективістські (суспільна власність на засоби виробництва, колективізм, рівність); фашистські (вождізм, антисемітизм, расизм); консервативні, націоналістичні. Окремі суб’єкти політичного процесу дотримуються орієнтації змішаного типу: ліберально-демократичні, християнсько-демократичні, національно-демократичні, “центристські” тощо. Стосовно держави розрізняють О. п.: етатистські (держава інтерпретується як основний інтегруючий чинник суспільства) або анархістські (заперечення ролі держави як інтегруючого чинника суспільства). О. п. можуть мати масовий та індивідуальний характер.

Г. Дашутін




Ордонанс