Організаційно-економічні відносини


Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або гальмувати його). Продуктивні сили розвиваються у трьох формах: речовій, або матеріально-речовій (техніко – економічні відносини); організаційній (організаційно-економічні відносини); соціально-економічній (виробничі відносини, або відносини економічної власності). Найбільшого динамізму продуктивні сили набувають за сприяння їх розвиткові в усіх трьох формах, а найбільшої стагнації та деградації – у разі перетворення цих форм на гальмо. Основні елементи О.-е. в. – менеджмент, маркетинг, обмін виробничим досвідом, організація різних систем


заробітної плати, організація діяльності різних типів бірж (фондової, товарної, біржі робочої сили), організація банківської, бюджетної системи та ін. У межах кожного з них виділяють такі ланки: 1) ухвалення рішень на основі збору та систематизації інформації; 2) перетворення рішення на форми команд і контроль за його виконанням; 3) аналіз ефективності ухвалених рішень та їх коригування в майбутньому за необхідності. Сфера О.-е. в. – відносини між людьми з приводу створення організації, формування її структури, системи управління та ін.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Організаційно-економічні відносини - Економічний словник