ОСИ

ОСИ – велика група жалоносних перетинчатокрилих комах. За будовою тіла та способом життя вони близькі до бджіл.

Складчастокрилі О. Небезпеку для бджіл становлять полисти й шершні. Комахи грабують вулики, убиваючи при цьому бджіл, нападають в основному на слабкі сім’ї.

У цих комах передні крила в стані спокою складаються уздовж тіла. Передньогруди позаду вирізані, досягають основи крила.

Наприкінці літа – початку вересня на пасіці часто можна зустріти полистів: звичайних, середніх, рудих, лісових, німецьких ос. О. полист убиває

дорослих бджіл для вигодовування своїх личинок. Ця комаха насамперед може бути переносником збудників хвороб, крім того, воно проникає у вулики найчастіше слабких сімей і краде мед. Під час захисту гнізда гине багато бджіл, через що сім’ї слабшають.

Масова поява О. на пасіках, загибель великої кількості медоносних бджіл від їхніх нападів буває не щороку, а тільки тоді, коли в природі для них відсутня інша їжа.

Заходи боротьби. Для боротьби з О.-полистами використовують атрактант (ефір-2,4 –

гексадиеніл бутират) у суміші з інсектицидами. Можна також установити на пасіці пастки: до 1/3 заповнити сулію водою й невеликою кількістю меду.

Риючі О. Найбільшу небезпеку для бджіл становить філант трикутниковий (філант бджолиний або бджолиний вовк) і палярус золотавий, біологічні особливості якого подібні з філантом. Це витончені комахи, голі або маловолосаті. У більшості випадків вони гніздяться в грунті, де вирощують личинок, яким згодовують паралізованих комах і павуків.

Філант активний з 10-ї до 18-ї години у сонячні дні при температурі не нижче 23 °С. Самці живуть у неглибоких нірках, а самки риють глибокі тунелі, іноді до 1 м, з камерами завбільшки 2,5 х 1,5 см з боків. Зазвичай гнізда вони влаштовують на оголених ділянках у сухих легких, супіщаних, підзолистих грунтах, де можна досить швидко й легко вирити тунель, і рідше – суглинних грунтах. Отвори, що ведуть у гнізда О., можна знайти на схилах ярів і ровів, уздовж доріг з насипами. Іноді створюються великі колонії цих О.

Самці харчуються нектаром рослин, а самка полює на медоносних бджіл у радіусі 2,5 км, іноді до 5 км від нірки. Вона приносить і складає від 1 до 7 паралізованих бджіл у камеру, на

Груди останньої принесеної бджоли відкладають яйця. Через 3-4 дні з них з’являються личинки, які протягом 2-5 днів харчуються бджолами. Потім личинка плете блискучий темно-коричневий кокон, у якому продовжує свій розвиток, який іноді триває до 4 тижнів. Самці виходять на 4-10 днів раніше самок. У камерах самців зазвичай знаходиться 1-2 бджоли, самок – 3-8. У стадії лялечки філант може зимувати до 10 місяців.

Розмір дорослої О. 12-16 мм, колір жовто-чорний. Голова широка, на чолі є малюнок у вигляді корони: у самців із трьома зубцями, у самок із двома. Щелепи сильні. Черевце й ноги жовті. На спинці є чорні трикутники. О. ловлять літних бджіл у полі й на пасіці, паралізують їх, потім, здавлюючи лапками черевце бджіл, видавлюють із них нектар і гемолімфу. У період масового літання філанта бджолосім’ї значно слабшають, припиняють збирання нектару.

Заходи боротьби. Заорюють грунт, заселений філантами, засівають його травою, рясно поливають водою, засипають зверху листям і соломою. У нори О. заливають інсектициди. У липні-серпні проходить найактивніше літання філантів, тому пасіку доцільніше перевезти подалі.




ОСИ