Основи селекції – Спадковість і мінливість організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

Біологія
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

Спадковість і мінливість організмів

Основи селекції

Селекція Розробляє теорію та методи створення й удосконалення сортів рослин, порід тварин і штамів корисних мікроорганізмів.
Породою тварин і сортом рослин називають групу організмів, штучно виведених людиною, що характеризується спадково закріпленими морфологічними та фізіологічними особливостями. Штам – це група мікроорганізмів, що є нащадками однієї клітини (особини).

Історія та методи селекції

Розвитку селекції передував процес одомашнення диких тварин, що почався понад 10 000 років тому, коли людина відбирала з дикої природи організми на основі їх здатності жити в неволі. Згодом з їхнього потомства відбирались особини, що мали виражені корисні для людини ознаки. На зміну одомашненню прийшов штучний добір за продуктивністю і функціями відтворення, стійкістю до екстремальних чинників середовища, хворобами і т. д. Масовий штучний добір проводився за фенотипічними ознаками в популяціях рослин і тварин. Існують дані, що окультурення рослин почалося близько 20 000 років тому.
Більшість видів
культурних рослин і свійських тварин мають географічні центри походження. Основні центри походження культурних рослин Були встановлені М. І. Вавиловим у 20-30-х роках ХХ ст.
 Основи селекції   Спадковість і мінливість організмів   Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
1) Південноазіатський тропічний (Індія, Індокитай, Південний Китай, острови Південно-Східної Азії): батьківщина рису, цукрової тростини, огірків, бананів.
2) Східноазіатський (Центральний і Східний Китай, Японія, Корея, Тайвань): батьківщина сої, гречки, проса, редьки, яблуні, груші, сливи, шовковиці.
3) Середньо-Західноазіатський (Мала та Середня Азія, Кавказ, Близький Схід, Північно-Західна Індія, Західний Китай): батьківщина гороху, чечевиці, жита, ячменю, вівса, моркви, цибулі, бавовнику, льону, винограду, абрикоси, мигдалю, волоського горіха, цитрусових.
4) Середземноморський (країни, розташовані по узбережжю Середземного моря): батьківщина цукрового буряку, капусти, маслин, конюшини, люпину.
5) Абісінський (Північно-Східна Африка, Абісінське нагір’я, Аравійський півострів): батьківщина твердої пшениці, сорго, кави.
6) Центральноамериканський (Південна Мексика та острови Карибського моря): батьківщина кукурудзи, червоного перцю, квасолі, гарбуза, тютюну, какао.
7) Південноамериканський (Андійський): батьківщина картоплі, томатів, арахісу, ананасу.

Методи селекції

Гетерозис. Явище гетерозису полягає у вищій життєздатності та продуктивності гібридів першого покоління порівняно зі схрещуваними батьківськими формами.
Етапи одержання гетерозисних гібридів: 1) багаторазове самозапилення рослин і отримання інбредних ліній, гомозиготних за переважної кількістю генів; 2) оцінка одержаних видів за їх здатністю до гетерозису; 3) отримання гібридів як основного результату селекції на використання гетерозису.
Поліплоїдія. Багато рослин-поліплоїдів відзначаються підвищеною продуктивністю і стійкістю до умов середовища. Так, тверда пшениця, що обробляється сьогодні на полях усього світу, являє собою тетраплоїд (геном представлений 28 хромосомами замість 7, як у дикорослого предка). Збільшення кратності набору хромосом також дозволяє подолати стерильність у міжвидових гібридів.
Віддалена гібридизація. Віддалена гібридизація тісно пов’язана з поліплоїдією, оскільки одержані гібриди несуть у собі хромосоми батьківських особин (що належать до різних видів або навіть родів) і поєднують їхні цінні ознаки. Прикладом результату такої гібридизації може бути тритікале – цінна сільськогосподарська культура, гібрид пшениці та жита, містить у геномі 42 хромосоми.
Експериментальний мутагенез. Сорти рослин і штами мікроорганізмів виводяться під дією фізичних і хімічних мутагенів.
Клітинна інженерія. Культивування і гібридизація соматичних клітин на спеціалізованих поживних середовищах.
Одним із напрямів клітинної інженерії є КлонуваннЯ. Клоном називають особину або сукупність клітин, одержаних від вихідного організму нестатевим шляхом. Оскільки соматичні клітини містять всю необхідну для життя генетичну інформацію, це дає можливість одержувати від цінних за своїми якостями особин необмежену кількість нащадків і може розв’язати проблему донорських органів.
Генна інженерія. Штучне перенесення генів від одного виду живих організмів до іншого (Трансгенез). Одним з найефективніших способів трансгенезу є перенесення генів за допомогою вірусів, оскільки віруси мають природні механізми проникнення і активації генів, що привносяться в клітину. Основними етапами трансгенезу є: 1) виділення з клітин тих генів, які намічені для перенесення; 2) створення спеціальних генетичних конструкцій – векторів, які складаються з переносного гена і його промотору; 3) впровадження генетичного вектора в клітину-мішень, а потім в її геном; 4) культивування генетично модифікованих клітин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Основи селекції – Спадковість і мінливість організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів - Довідник з біології


Основи селекції – Спадковість і мінливість організмів – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів